До традиційного святкування Дня Києва творчий колектив Ансамблю солістів Культурних сил підготував особливий подарунок — свіже прочитання безсмертного хіта “Як тебе не любити, Києве мій”. Пісня, яка вже понад шість десятиліть є ключовим музичним кодом української столиці, тепер має осучаснене аранжування та нові емоційні відтінки, що відображають сьогодення та реалії повномасштабної війни.
Для багатьох поколінь жителів столиці цей твір давно переріс статус звичайної мелодії. Він став невіддільною частиною особистих історій киян, супроводжуючи їх у найважливіші моменти — від шкільних випускних та весільних святкувань до масштабних загальноміських подій. А починаючи з 2014 року, ця композиція офіційно затверджена як державний гімн міста Києва.
Мелодія, що зшиває покоління
Шедевр, створений свого часу композитором Ігорем Шамо та поетом Дмитром Луценком, назавжди вписаний у золотий фонд культурного надбання столиці. Його перші аккорди безпомилково впізнають не лише корінні кияни, а й мешканці будь-якого іншого куточка України.
Проте події після повномасштабного вторгнення надали відомим рядкам абсолютно нового змісту. Тепер у цих словах відгукується не лише захоплення красою сивого Дніпра та квітучих каштанів, а й глибока шана до стійкості міста перед обличчям ворожої навали. Твір розчулює людей у бомбосховищах під час ворожих обстрілів, згуртувує на волонтерських та благодійних виступах, звучить на вечорах пам’яті та навіть посеред понівечених ракетними ударами кварталів. Для мільйонів громадян ця пісня перетворилася на справжній маніфест незламного духу столиці.
Музичний дарунок столиці, яка не скорилася
Представники Культурних сил підкреслили, що цей реліз — це насамперед творча подяка місту-герою та кожному, хто щоденно виборює його свободу та демонструє залізну волю.
Творці переосмисленої версії присвятили свою роботу Києву, який не зупиняє свій рух та розвиток всупереч воєнним викликам, а також його хоробрим оборонцям, мешканцям та всім, хто працює на зміцнення мегаполісу. Окремим чуттєвим елементом оновленої композиції став настрій передсвітанкового міста: коли після виснажливих нічних повітряних атак і вибухів ранковий спів птахів повертає людям віру в мирне майбутнє та душевне заспокоєння. “З Днем Києва, наше місце сили!” — саме з такими словами артисти презентували свій трек слухачам.
Глибокий сенс для кожного мешканця
У часи воєнних випробувань роль національних та міських символів зростає в рази. Вони виступають міцним ментальним містком, який єднає людей із корінням, історією та традиціями рідного дому навіть у періоди найбільшої турбулентності.
Пісня “Як тебе не любити, Києве мій” впевнено тримає статус саме такого об’єднавчого символу. Старші люди крізь призму її слів згадують затишні мирні десятиліття та знайомі з дитинства вулиці, тоді як для сучасної молоді вона трансформувалася у саундтрек сьогоднішнього Києва — величного мегаполісу, який відбив ворожий штурм і продовжує жити на повні груди попри будь-які загрози.
Саме тому оновлене звучання шедевра стало чимось значно більшим, ніж просто чергова музична новинка до свята. Це потужне і гучне нагадування про внутрішню силу столиці та про людей, які власноруч пишуть її новітню героїчну історію.
Джерело life.kyiv.ua