“Україна у світі”: у Львові проходить масштабна міжнародна конференція

Хто саме відкриває знання про Україну студентам у таких містах, як Відень, Куала-Лумпур, Буенос-Айрес, Прінстон, Сідней чи Кейптаун? Яким чином академічні дослідження Голодомору, поширення знань про депортацію кримських татар або ж наукове розвінчування та аналіз російської пропаганди здатні впливати на політичні рішення іноземних урядів і вердикти міжнародних судових інстанцій? І яку кількість союзників для своєї держави може згуртувати діяльність лише однієї університетської кафедри?

За кожною з відповідей на ці запитання стоять реальні особистості — науковці, освітяни, перекладачі, зусиллями яких українські студії розвиваються на глобальному рівні. І вперше за багато десятиліть вони організували масштабну зустріч безпосередньо в Україні.

Спільними зусиллями Міністерства культури України, Українського інституту та Українського католицького університету було започатковано профільну конференцію українських студій під назвою “Україна у світі”. Цей захід проводитиметься щороку і виконуватиме роль постійного майданчика для побудови міжнародної академічної взаємодії. Йдеться про широкий спектр співпраці: від реалізації спільних наукових досліджень і розробки освітніх програм до формування нових інституційних партнерських зв’язків між вищими навчальними закладами та експертно-дослідницькими центрами.

Цього року масштабна подія проходить у Львові в період з 8 по 10 липня. Вона зібрала разом понад 250 делегатів, які прибули з 38 держав світу, що представляють шість континентів нашої планети.

“Знання про Україну є частиною нашої національної безпеки. Українські студії допомагають світові глибше розуміти нашу історію, культуру і боротьбу за свободу. Для нас велика честь приймати дослідників з 38 країн світу, які професійно досліджують Україну і допомагають утверджувати її як суб’єкта власної історії та повноцінного учасника глобальної інтелектуальної розмови. Цього року мы започатковуємо конференцію “Україна у світі” як щорічну платформу для нової якості українських студій і сильнішої присутності України у світі”, — зазначила Тетяна Бережна, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України.

Діяльність у сфері українських студій демонструє ефективність одразу в кількох ключових напрямах.

Дипломатичний напрям: академічні кола формують стале уявлення про Україну в тих середовищах, де безпосередньо приймаються стратегічні рішення — починаючи від студентських аудиторій і закінчуючи провідними аналітичними центрами.

Безпековий напрям: глибоке вивчення феномену війни, механізмів пропаганди та імперських ідеологічних наративів надає міжнародній спільноті дієві інструменти для чіткого розмежування реальних фактів і дезінформаційних потоків.

Практичний напрям: реалізація програм із викладання української мови, здійснення перекладів і запуск спільних освітніх ініціатив щорічно збільшують кількість людей, для яких Україна трансформується з ефемерного новинного сюжету на серйозне поле наукового знання.

Започаткована конференція українських студій покликана стати саме тим простором, де всі згадані напрями об’єднуються в єдине ціле.

“Ми відроджуємо tradition регулярних міжнародних україністичних конференцій в Україні. Конференція «Україна у світі» буде безпрецедентною за географічним охопленням. Ми хочемо, щоб ця подія стала майданчиком, де визначатимуться стратегічні напрями розвитку українських студій у світі — в діалозі між українською і міжнародною академічною спільнотою. Важливо, що подія відбуватиметься в Україні, адже саме так іноземні науковці зможуть зануритися в український контекст, налагодити професійні й міжінституційні зв’язки з українськими колегами”, — сказав Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту.

В основу концепції цьогорічного з’їзду покладено фундаментальну ідею розбудови новітньої україністики, що базується на постійній розбудові мереж, активній комунікації, а також на чіткому розумінні багатомовності та культурного розмаїття сучасної української держави.

Безпосередніми організаторами масштабного заходу виступили Міністерство культури України, Український інститут та Український католицький університет. Вони реалізували цей проєкт у тісній взаємодії з Глобальною коаліцією українських студій, за організаційного та фінансового сприяння Міжнародного фонду “Відродження”, Фундації Множина, а також міської влади Львова.

“Війна багато в чому змінила сприйняття регіону Центрально-Східної Європи. Однак досі важко сказати, чи призвели ці зміни до структурних трансформацій в академічному середовищі багатьох країн. Я переконаний, що східноєвропейські студії, зокрема й україністика, потребують глибокого структурного оновлення. Комен центр і осередок україністики покликаний пояснювати Україну світові, заохочувати людей дивитися значно далі за газетні заголовки й глибше занурюватися у складну історію та реальність цих земель, показувати суб’єктність українського народу та наголошувати на глобальному значенні того, що відбувається в нашій частині світу”, — зазначив ректор УКУ Тарас Добко.

“Поширення знань про Україну сьогодні є стратегічно важливим завданням. Саме українські студії допомагають світові глибше зрозуміти нашу історію, культуру, мову та сучасний досвід, а міжнародна співпраця між дослідниками робить це знання ще сильнішим. Ми прагнемо, щоб конференція “Україна у світі” стала щорічним місцем зустрічі глобальної академічної спільноти, де народжуються нові ідеї, дослідження та партнерства”, — зазначила Ольга Осередчук, керівниця Проєктного офісу Глобальної коаліції українських студій.

Загальна структура академічної програми форуму виявилася надзвичайно насиченою: вона налічує понад 55 профільних панельних сесій, спеціалізовані дослідницькі лабораторії, експертні круглі столи, презентаційні заходи для нових видань, наукових центрів, цільових проєктів і благодійних фондів, а також дві тематичні виставки.

“Підтримка розвитку українських студій в Україні та за кордоном є одним із пріоритетних напрямів Фундації Множина. Ми переконані, що дослідження України, її суспільства, історії та політичного розвитку, а також переклад творів українських авторів допоможуть світові краще зрозуміти сучасну українську ідентичність, прагнення українців до свободи та захисту своєї державності в умовах війни. Віримо, що щорічна конференція українських студій сприятиме деколонізації знань про Україну та стане поштовхом для нових актуальних досліджень”, — підкреслила Анастасія Безверха, керівниця програми Ідентичність Фундації Множина.

На урочистій церемонії відкриття з вітальними промовами до присутніх звернулися визначні діячі та посадовці: Перша леді України Олена Зеленська, Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна, очільник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга, керівник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, керівник Українського інституту Володимир Шейко, очільник програми “Соціальний капітал” Міжнародного фонду “Відродження” Григорій Баран, а також керівниця програми “Ідентичність” Фундації Множина Анастасія Безверха.

В межах відкритої панельної дискусії на тему “Україна у світі: від емпатії до суб’єктності” своїми думками поділилися професор українських студій Кембриджського університету Рорі Фіннін, професорка, яка представляє Києво-Могилянську академію та Варшавський університет, Оля Гнатюк, а також українська поетка й військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз. Роль модератора цієї бесіди виконала відома журналістка та телеведуча Мирослава Барчук. Окрім того, представники Глобальної коаліції українських студій провели церемонію нагородження видатних діячів галузі спеціальними відзнаками за вагомі наукові досягнення (The Ukrainian Studies Distinguished Award) у п’яти окремих номінаціях.

Всі фахівці та делегати, які прибули на захід, представляють наступні 38 держав: Австралія, Австрія, Аргентина, Болгарія, Бразилія, Велика Британія, Грузія, Данія, Естонія, Ізраїль, Індія, Індонезія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Малайзія, Мексика, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Перу, Південно-Африканська Республіка, Польща, Словаччина, Сполучені Штати Америки, Тайвань, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Чехія, Чилі, Швейцарія та Швеція.

Усі доповіді та лекції фахівців були структуровані за декількома фундаментальними тематичними блоками.

1. Глобальний розвиток українських студій у світі: аналіз україністики через призму конкретних регіонів (країни Балтії та Північна Європа; азійський та африканський регіони; Латинська Америка, Кавказ і Близький Схід), дослідження практичного досвіду окремо взятих вишів та наукових центрів, розгляд українських студій як важливого епістемного проєкту, а також спільний пошук нових методологічних підходів у цій сфері.

2. Кримськотатарські студії та регіональний наратив Криму: формування методологічної бази для вивчення історичного минулого кримськотатарського народу, інтеграція кримського наративу в загальний контекст історії, літературознавства та культури, розробка ефективних деколоніальних стратегій та формування візії майбутнього Криму після його деокупації.

3. Методика викладання української мови: розробка сучасних лінгвістичних концепцій та навчальних програм, впровадження нових технік та методик навчання, викладання української мови як іноземної, а також як спадкової (у середовищі діаспори), формування глобальної стратегії для посилення позицій української мови на міжнародній арені, взаємозв’язок мовного питання та національної ідентичності.

4. Український літературний процес, мистецтвознавство та перекладацька діяльність: інтеграція вітчизняної літератури у світовий контекст, специфіка перекладу поетичних творів, роль мистецтва у розбудові міжкультурного діалогу, феномен культури спротиву.

5. Війна та трансформація суспільства: дослідження наративів періоду воєнного стану, функціонування громадянського суспільства в умовах збройного конфлікту, питання ментального здоров’я та колективної психологічної стійкості, процеси змін у соціальній та освітній сферах, аналіз цивільних екосистем, розвиток молодіжних рухів та європейський вектор майбутнього України.

6. Історична пам’ять та збереження спадщини: формування державної та міжнародної політики пам’яті, захист культурної спадщини, що опинилася під загрозою знищення, вивчення української сакральної спадщини, трансформація міських просторів крізь призму пам’яті, подолання імперської спадщини, значення архівів у реалізації зовнішньої політики країни.

7. Мас-медіа та протидія пропаганді: функціонування інформаційного поля України в контексті євроінтеграційних процесів, методи боротьби з дезінформацією та російськими пропагандистськими кампаніями.

8. Транснаціональні українські взаємозв’язки: діяльність закордонної діаспори, роль релігійних інституцій та церковних громад, координація громадських ініціатив та системна адвокація українських інтересів на міжнародній арені.

Джерело              mincult.gov.ua