Українські майстрині успішно реалізували унікальний проєкт, відтворивши легендарну сорочку за відомим архівним чорно-білим знімком ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького. Цей представник однієї з наймогутніших і найвпливовіших королівських династій Європи назавжди вписав своє ім’я в літопис української історії як Василь Вишиваний. Він був полковником легіону Українських січових стрільців, а згодом — Армії УНР, присвятивши все своє життя боротьбі за українську ідею.
Історія символічного імені та витоки проєкту
Своє відоме патріотичне прізвисько — Вишиваний — молодий австрійський ерцгерцог Вільгельм Габсбург отримав від українських побратимів по зброї через його щире захоплення українським традиційним одягом. Свою першу сорочку він отримав у подарунок безпосередньо від одного з вояків. Водночас ім’я Василь стало гармонійною українізованою версією його рідного імені Вільгельм. З часом це символічне прізвисько перетворилося на офіційний політичний та творчий псевдонім діяча — саме як Василь Вишиваний він видав власну збірку поезій, написану українською мовою.
Ідея повернути до життя цю унікальну сорочку через ціле століття з’явилася у 2025 році. Проєкт задумувався як дієвий інструмент для сучасної культурної дипломатії та був приурочений до знаменної дати — 130-річчя від дня народження ерцгерцога.
Етнографічний детектив: як розгадували кольори
Головним викликом для творців реконструкції стало те, що оригінальне зображення було чорно-білим, а жодних текстових описів чи згадок про кольорову гаму вишивки не збереглося в архівах. Фахівці та технологи українсько-австрійського текстильного бренду Rina Podolski провели масштабне науково-етнографічне дослідження, щоб відшукати ідентичний орнамент.
В результаті кропіткої роботи з’ясувалося, що орнамент є абсолютно автентичним і характерним для традиційного вишивального мистецтва Івано-Франківщини. Схема кольорів повністю відповідає специфіці саме цього західноукраїнського регіону. Хоча на 100% стверджувати, що оригінальна сорочка Вишиваного мала саме такий вигляд, неможливо, величезна кількість непрямих історичних свідчень та етнографічних фактів підтверджують високу вірогідність цієї версії.
Ексклюзивні дипломатичні подарунки та реакція у світі
Рік тому, під час відзначення Всесвітнього дня вишиванки, Олександра Саєнко, яка обіймає посаду заступниці голови правління Асоціації українських організацій в Австрії, презентувала першу кольорову копію-реконструкцію міністерці закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінгер.
Загалом у межах першої лінійки кутюрного рівня було виготовлено лише шість ексклюзивних екземплярів. Їх передали особистостям, які потужно підтримують Україну або роблять вагомий внесок у популяризацію спадщини Вільгельма Габсбурга:
-
Карл фон Габсбург — онук останнього імператора Австро-Угорщини (він також став офіційним амбасадором проєкту “Вишиваний. Король України” на території Австрії);
-
Беате Майнль-Райзінгер — міністерка закордонних справ Австрії;
-
Арад Бенкьо — колишній Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні;
-
Гельмут Брандштеттер — депутат Європейського Парламенту;
-
Сергій Жадан — відомий український письменник та поет.
Як зазначає Олександра Саєнко, вишиванки не припали пилом на полицях як звичайні сувеніри. Нові власники активно носять їх, що регулярно викликає помітний міжнародний резонанс. Наприклад, для австрійської очільниці МЗС ця сорочка стала першим українським традиційним вбранням у гардеробі. У День Незалежності України пані Майнль-Райзінгер прийшла у ній на офіційну зустріч з українською делегацією під час Форуму Альпбах. Цей жест викликав хвилю обурення та хейту з боку представників проросійської та українофобської Партії свободи Австрії (яка має офіційні партнерські зв’язки з російською партією “Єдіная Росія”). Того ж дня колишній посол Арад Бенкьо вдягнув цю ж відновлену сорочку на святкове українське богослужіння, яке проходило у головній сакральній пам’ятці Австрії — Штефансдомі (Соборі Святого Стефана).
Нове життя проєкту та культурний контекст
Попри те, що перші шість штук створювалися виключно як дипломатичні подарунки високого класу, згодом ситуація змінилася. Завдяки плідній колаборації з українським відомим етнобрендом Koza Dereza Manufacture, легендарна вишиванка отримала масове переосмислення та стала доступною для широкого кола поціновувачів української культури.
Варто також додати, що питання національного одягу зараз активно досліджується суспільством (про що свідчать різноманітні соціологічні опитування, зокрема від компанії Gradus, щодо того, як часто українці носять вишиванки). Окрім цього, Україна вже офіційно подала вишиванку на розгляд для включення до престижного списку Нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Навіть в умовах триваючої повномасштабної війни в Україні продовжується активне культурне та літературне життя. Прямим підтвердженням цього є розгортання паралельного масштабного літературного проєкту, мета якого — створення окремої фундаментальної збірки про Вільгельма фон Габсбурга-Лотаринзького. Ця книга ще глибше розкриє постать австрійського ерцгерцога, який обрав для себе українську ідентичність, став офіцером нашої армії та віддав усе своє життя за втілення української державної ідеї.
Джерело zn.ua
