Незвичайна історія повернення культурних цінностей сколихнула Велику Британію. Чоловік, який ще дитиною піддався спокусі забрати “сувенір” з історичної пам’ятки, через майже шість десятиліть вирішив відновити справедливість і повернути фрагменти середньовічної плитки до монастиря Венлок (Wenlock Priory).
Таємниця в коробці з-під ірисок
Йдеться про три унікальні декоративні глиняні плитки, виготовлені наприкінці XIII — на початку XIV століття. Їхня історія в приватних руках розпочалася наприкінці 1960-х років. Тоді дев’ятирічний Саймон Вайт під час сімейної екскурсії до монастиря у графстві Шропшир підняв ці фрагменти з наміром залишити собі на згадку.
Сьогодні Саймону 68 років. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, під час зборів перед черговим переїздом він випадково натрапив на стару, побиту часом металеву коробку з-під цукерок-ірисок. Саме там, серед дрібничок минулого, спочивали середньовічні артефакти. Чоловік негайно зв’язався з організацією English Heritage, що опікується збереженням історичної спадщини країни.
Спогади про “злочин”
За словами Вайта, той день закарбувався в його пам’яті дуже чітко, особливо роль його батька в цій пригоді.
“Я добре пам’ятаю той момент — батько тоді стояв “на варті”. Навіть не уявляю, що б він вигадував як виправдання, якби нас тоді спіймали. Не можу точно відтворити подальший шлях цих плиток, але вони дивовижним чином пережили безліч переїздів та всі наші сімейні перипетії, щоб врешті-решт знову з’явитися цього року на горищі в старій бляшанці”, — поділився спогадами Саймон.
Чоловік зізнався, що протягом багатьох років відчував певну незручність через цей вчинок, тому знахідка принесла йому справжнє полегшення та радість від можливості все виправити.
Наукова цінність знахідки
Експерти English Heritage провели експертизу та офіційно підтвердили: плитки дійсно належать монастирю Венлок. У той період цей заклад був важливим осередком клюнійських ченців, які славилися особливою увагою до вишуканого оздоблення своїх споруд.
Археологи виявили на фрагментах цікаві деталі.
Унікальне зображення дракона: раніше такий орнамент на цьому об’єкті не зустрічався, що робить знахідку справжнім відкриттям для дослідників.
Антропоморфні риси: на іншому фрагменті чітко видно людське обличчя, яке, на думку вчених, може символізувати лева або ж бути стилізованою гримасою.
Подальша доля артефактів
Саймон Вайт особисто передав реліквії представникам організації. В English Heritage зазначають, що хоча випадки привласнення дрібних деталей відвідувачами траплялися і раніше, цей випадок унікальний тривалістю та чудовим станом збереження предметів. Плитки не будуть монтувати назад у підлогу монастиря — їх відправлять до спеціального археологічного сховища для ретельного вивчення.
Сам Вайт, який на пенсії захопився археологією та приєднався до місцевого історичного товариства, з усмішкою додає: “Мабуть, мої колеги по товариству не дуже схвально оцінили б такий вчинок у минулому. Але головне, що тепер ці плитки нарешті повернулися додому”.
Джерело bukvy.org
