21 квітня у Києві відбулася знакова подія — Міністерство культури України, дослідницька компанія Gradus та БФ “МХП-Громаді” представили результати вивчення медіазвичок українців. Головне питання зустрічі: як ефективно протидіяти впливу російського контенту на п’ятому році повномасштабної війни.
Тривожна статистика: чому українці досі дивляться російське?
Згідно з даними дослідження Gradus, проведеного на замовлення Мінкульту, ситуація залишається непростою:
71% громадян продовжують споживати російськомовний контент;
18% опитаних роблять це щоденно;
Найвразливіша категорія — підлітки віком 14–17 років.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — Міністерка культури Тетяна Бережна зауважила, що причиною є не ідеологічні вподобання, а звичка та доступність. Саме ці дані стали підґрунтям для запуску ініційованої Президентом програми “Тисячовесна”, на яку держава спрямовує 4 мільярди гривень для створення конкурентного українського продукту.
Психологія споживання: що шукає глядач?
Дослідження Gradus виявило ключові потреби аудиторії.
Відпочинок та розваги: 48% використовують медіа для релаксу, 60% обирають розважальні жанри, а майже половина (49%) свідомо уникає стресового контенту.
Пошук сенсів: попри прагнення легкості, 80% хочуть розуміти контекст подій, а 82% прагнуть формувати власну думку.
Довіра та якість: 73% обирають перевірені джерела. Головна проблема — брак української альтернативи, яка б відповідала глобальним стандартам якості та “говорила” мовою сучасного покоління.
Максим Копилов (Gradus) виділив три інсайти: відео — домінантний формат, українська мова в медіа поширюється швидше, ніж у побуті, а аудиторія чітко сегментована на чотири групи.
Позиції влади та бізнесу: культура як національна безпека
Заступниця Керівника Офісу Президента Олена Ковальська наголосила, що питання культури тепер офіційно є одним із десяти пунктів плану стійкості України. Вона відзначила рекордне фінансування галузі на 2026 рік та триваючу роботу з міжнародними стрімінгами щодо обмеження російського контенту.
Голова Наглядової ради БФ “МХП-Громаді” Юрій Мельник закликав бізнес активно долучатися до підтримки ідентичності, підкресливши, що зусиль однієї чи кількох компаній замало — потрібна консолідація всього приватного сектору.
Суперсила українців: погляд експертів
Під час панельної дискусії учасники визначили головні переваги нашої нації.
Євгенія Близнюк (Gradus): відзначила “горизонтальність” (здатність об’єднуватися без наказів) та фірмове почуття гумору, що допомагає долати біль війни.
Наталія Кривда (УКФ): акцентувала на “когнітивній війні”, де культура є “клеєм” суспільства. Вона впевнена, що Україна вже перемагає у битві за смисли.
Сергій Стерненко (БФ “Спільнота Стерненка”): підкреслив феноменальну життєздатність української культури, яка встояла попри століття геноцидів, лінгвоцидів та знищення еліт.
Про програму “Тисячовесна”
Це наймасштабніший державний проєкт (бюджет 4 млрд грн), спрямований на культурне заміщення.
Терміни: прийом заявок триває до 28 травня.
Хто може брати участь: ГО, бізнес (ТОВ, ФОП), творчі спілки, державні установи.
Напрями: від ігрового кіно та анімації до сучасної музики, візуального мистецтва та аудіовізуальних шоу.
Учасники зустрічі підсумували: витіснення російського впливу можливе лише через створення якісного, глибокого та сучасного українського контенту, який резонуватиме з досвідом кожного громадянина.
Джерело mincult.gov.ua
