Журналісти отримали нові докази щодо особистості легендарного вуличного художника, проаналізувавши міграційні дані. Попри те, що ім’я Бенксі, ймовірно, перестало бути таємницею, це навряд чи радикально вплине на його робочий стиль чи змусить художника стати частиною світського життя.
Таку думку висловив культурний оглядач видання The Independent Луїс Чілтон. Автор зазначає, що феноменально популярний митець успішно приховував своє справжнє обличчя понад три десятиліття. Протягом цього часу прихильники будували численні теорії, припускаючи, що за відомими муралами “Дівчина з повітряною кулькою” або “Мідяки, що цілуються” можуть стояти різні люди: від учасника гурту Massive Attack Роберта Дель Наджа до колишнього ведучого програми Art Attack Ніла Б’юкенена.
Шлях до ідентифікації через Україну
Розслідувачі інформаційного агентства Reuters стверджують, що їм вдалося ідентифікувати невловимого майстра стріт-арту. За їхніми даними, під псевдонімом Бенксі ховається Робін Ганнінгем, який згодом офіційно змінив ім’я на Девід Джонс.
Луїс Чілтон нагадує, що певні докази щодо особи Ганнінгема спливали й раніше — зокрема у судових документах США та поліцейських протоколах. У них містяться деталі його затримання в Нью-Йорку у 2000 році за розмальовування рекламного щита.
Проте вирішальним доказом стали українські імміграційні записи, що потрапили до рук медійників. Згідно з ними, особа на ім’я “Девід Джонс” із датою народження, що збігається з даними Ганнінгема, перетнула кордон України у жовтні 2022 року. Цей візит за часом точно збігається з появою знаменитих графіті Бенксі в Києві та інших населених пунктах країни.
Анонімність як частина бренду
Спочатку приховування обличчя було для Бенксі способом уникати проблем із законом, але з часом анонімність перетворилася на фундамент його бренду. Це суттєво підвищувало ринкову вартість його робіт та формувало особливе сприйняття у суспільстві. Захисники митця підкреслювали, що непублічність оберігає його свободу слова. Водночас сьогодні на адресу художника лунає критика: дехто дорікає йому у можливій лояльності до владних структур, що контрастує з його ранніми роботами, спрямованими проти істеблішменту.
“Можу припустити, що викриття особистості мало що змінить. Важко уявити, щоб Бенксі раптом прийняв спосіб життя знаменитості, відвідував прем’єри фільмів та брав участь у подкастах. Є щось романтичне в його вірності псевдоніму, і багато його шанувальників продовжуватимуть це спостерігати”, — зауважує оглядач.
Він також додав, що хоча Бенксі є найвідомішим анонімом у світі мистецтва, він не єдиний. Як приклад наводиться італійська письменниця Елена Ферранте, авторка бестселерів “Загублена дочка” та “Мій блискучий друг”, яка досі зберігає інкогніто.
Джерело unian.ua