Скандал, що розгорівся в інформаційному просторі після прем’єри фільму “Майнкрафт”, актуалізував суспільну дискусію щодо участі українських акторів і студій у створенні російськомовного дубляжу.
Підставою для громадського обурення стала поява у фінальних титрах інформації про студію West Media Gruppe Cinema, яка, хоча й зареєстрована в Німеччині, здійснює співпрацю з українською командою Sound Production, також відомою під назвою Tretyakoff production.
Глядачі вже не вперше впізнають голоси українських акторів у російськомовних версіях фільмів і серіалів. За даними дослідницького пабліку “Кінологічні вечорниці”, українським студіям регулярно надходять пропозиції дублювати контент російською. Частина акторів принципово відмовляється, але є й ті, хто погоджуються — і саме вони стають епіцентром громадського осуду.
З поверненням російського дубляжу на Netflix у травні 2024 року, ситуація загострилася ще більше. Озвученням займалася компанія Videofilm International, зареєстрована в Ізраїлі, однак до роботи були залучені й українські голоси. Більше того — актори погоджувалися лише за умови, що їх не вказуватимуть у титрах. Це викликає питання не лише етичного характеру, а й стосується прозорості у сфері медіа.
Чому українці все ж погоджуються на таку співпрацю?
Причини — прагматичні. По-перше, студіям вигідніше залучати одного актора для двох озвучок одночасно: україномовної та російськомовної. По-друге, за російськомовну версію зазвичай платять більше. І по-третє, такі замовлення — хоч і рідкісні — все ж залишаються джерелом доходу для акторів, особливо тих, хто не має стабільної зайнятості.
Законодавство України наразі не забороняє таку діяльність, якщо кінцевим споживачем дубляжу є країни, що не підпадають під санкції — як, наприклад, Казахстан, Вірменія чи Узбекистан. Таким чином, усе залежить від вибору самих студій та акторів.
Джерело: Кінологічні Вечорниці