2 серпня на території Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” відбулися заходи, приурочені до Міжнародного дня пам’яті жертв геноциду ромів. Подія об’єднала діячів культури, представників ромської спільноти, посадовців органів державної влади, міжнародних інституцій та дипломатичного корпусу.
Учасники заходу пройшли жалобною ходою від В’їзної брами Алеєю мучеників до Алеї праведників. Біля пам’ятного знака “Ромська кибитка” вони вшанували пам’ять ромів, які загинули від рук нацистів під час окупації Києва. Після спільної молитви, яку відправив настоятель Свято-Володимирського патріаршого кафедрального собору протоієрей Борис Табачек, присутні вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали до меморіалу квіти, лампадки й дитячі іграшки.
Саме в ніч із 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау було знищено майже три тисячі ромських чоловіків, жінок і дітей. Трагедія цієї ночі стала підставою для заснування Міжнародного дня пам’яті жертв геноциду ромів. Для Бабиного Яру ця пам’ять є невід’ємною складовою історії місця, де в часи нацистського терору загинули десятки тисяч людей різних національностей і соціальних груп. Окрім того, цьогоріч минає 85 років від початку масових розстрілів у Бабиному Яру.
У 2026 році також виповнюється десять років з моменту відкриття пам’ятного знака “Ромська кибитка” — першого в Україні меморіалу, присвяченого жертвам геноциду ромського народу. Ідея його зведення з’явилася ще 1995 року, а від початкового задуму до остаточної реалізації минув 21 рік.
Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький взяв участь у церемонії та наголосив на важливості утвердження поваги до прав людини як фундаменту демократичного суспільства:
“Здавалося б, Радянський Союз засуджував нацизм, однак водночас приховував нацистські злочини. Так відбувалося тому, що це був тоталітарний режим, який заперечував саму ідею прав людини. Саме повага до людської гідності та фундаментальних свобод, а також принцип, за яким держава будує своє існування, є визначальними. Жодні обставини не можуть бути важливішими за захист життя, здоров’я, освіти та інших основоположних цінностей. Саме це відрізняє нас від тоталітарних режимів і саме це ми сьогодні захищаємо у війні”.
Генеральна директорка НІМЗ “Бабин Яр” Роза Тапанова підкреслила:
“Цього року виповнюється десять років від відкриття пам’ятного знаку “Ромська кибитка”. А від задуму до відкриття минув двадцять один рік. Цей шлях нагадує, наскільки довгою була дорога до визнання трагедії ромського народу. Наш обов’язок — робити видимою історію кожної спільноти та повертати її до спільної пам’яті. Ми переконані, що пам’ять не повинна залишатися лише датою в календарі. Вона має жити в дослідженнях, музейній роботі, освіті, мистецтві й насамперед — у співпраці із сучасною ромською громадою”.
Очільниця заповідника також нагадала, що торік було відкрито виставку «Невидимі», присвячену історії та пам’яті ромської спільноти. Цього року її вже демонстрували в Одесі, а 5 серпня експозиція відкриється у Львові.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зазначив:
“Ми стоїмо на місці злочину, який, можливо, був одним із найбільш прихованих злочинів в історії людства. Від нас хотіли приховати пам’ять про цей геноцид і про людей, проти яких він був спрямований. Я завжди замислювався над питанням: як це було можливо і хто міг чинити такий злочин? Ми читали щоденники гітлерівських катів, і вони здавалися звичайними людьми. Після розстрілів вони мили руки, бавили дітей, любили домашніх тварин. Ті, хто сьогодні запускає ракети й дрони по Україні, також, очевидно, потім вечеряють, дивляться серіали, ходять у гості й поводяться як звичайні люди. Ми дуже багато говорили: “Ніколи більше”. І це сталося знову. Як звичайні люди можуть байдуже чи навіть із захватом спостерігати за тим, як руйнуються міста і гинуть люди? Свого часу нацисти також улюлюкали, коли розстрілювали ромські табори. У світовій пам’яті щось зламалося”.
Культурну програму заходу відкрив Київський академічний музично-драматичний циганський театр “Романс”, який виконав літературно-музичні композиції про історію ромів та пам’ять про жертв геноциду. Також перед присутніми виступили народний артист України Леонід Сандуленко та музикант Серджіо Бабучі.
Завершальною частиною пам’ятних заходів став показ програми короткометражних стрічок Amaro Kino в межах кіноклубу “Жива пам’ять”, що висвітлює сучасне ромське кіномистецтво.
Організаторами комемораційних заходів виступили НІМЗ “Бабин Яр”, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, Український інститут національної пам’яті, Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА” та Київський академічний музично-драматичний циганський театр “Романс”.
Джерело mincult.gov.ua
