Уже 1 липня у Львівському органному залі відбудеться особлива музична подія. До міста завітає магістр Антверпенського собору, титулований бельгійський органіст Пітер Ван де Вельде. Для музиканта цей візит — не просто гастролі, а особиста місія солідарності та віри в майбутнє України. Своєю програмою маестро прагне наблизити перемогу України у війні та її інтеграцію до європейської спільноти.
Від сільського вівтарника до головного органіста Антверпена
Шлях Пітера Ван де Вельде до великої сцени розпочався нетипово. У його родині не було музикантів, а перше знайомство з інструментом відбулося у 6 років під час церковної служби. Орган, схований на хорах, здавався хлопчикові містичним «голосом Бога».
Перші кроки у музиці він зробив самотуж request_композицій, коли місцевий священник помітив його інтерес і дав підручники з теорії. Уже у 12 років юний музикант грав на службах у селищі Дул.
Попри відсутність початкової музичної школи, у 16 років Ван де Вельде вступив до Антверпенської академії мистецтв, де завдяки наполегливості наздогнав однолітків та блискуче склав іспити. Згодом він закінчив Королівську консерваторію, скоротивши навчання на рік завдяки високому рівню підготовки.
Сьогодні він є наступником свого вчителя Станіслава Дерімакера і єдиним офіційним органістом Антверпенського собору. Маесто зазначає, що керувати двома історичними органами собору (зокрема романтичним інструментом 1891 року, який відкривав сам Шарль-Марі Відор) — це колосальна відповідальність перед історією.
Про місію органіста та відмову від шаблонів
Ван де Вельде переконаний, що органісти мають унікальну перевагу — вони привозять високу культуру туди, куди рідко доїжджають інші виконавці. Іноді виступи у віддалених автентичних куточках (як-от на маленькому острові в Норвегії) надихають значно більше, ніж концерти у мегаполісах.
У своїй практиці музикант сповідує універсалізм:
“Я проти вузької спеціалізації. Потрібно вміти грати будь-яку музику на будь-якому інструменті, адаптуючи її артикуляцію та темп до особливостей конкретного органа”.
Також він критично ставиться до сучасної моди грати Баха “точно так, як за часів композитора”, нагадуючи, що в XIX столітті класику завжди адаптували під тогочасні інструменти та смаки слухачів.
Відкриття української класики та світова прем’єра
Знайомство з українською академічною музикою для бельгійського маестро відкрила вокалістка Анастасія Старосельська. Зараз у його репертуарі є твори Василя Барвінського, Валентина Сильвестрова та Святослава Луньова.
“Українська культура надто довго залишалася недооціненою та перебувала в тіні. Проте ваші романтичні та сучасні композитори легко можуть стояти в одному ряду з видатними європейськими майстрами”.
Свідченням цього є масштабна міжнародна колаборація: відома українська композиторка Богдана Фроляк наразі пише нову ораторію для хору та оркестру Антверпенського собору. Твір, натхненний полотнами Пітера Пауля Рубенса, презентують європейській публіці наступного року.
Пітер Ван де Вельде високо оцінює інструмент Львівського органного залу за його універсальність і якість та підкреслює: цей концерт — його особистий культурний маніфест на підтримку українського народу.
Джерело zaxid.net
