Будівлю Кабінету Міністрів України, що розташована на вулиці Грушевського та зазнала пошкоджень внаслідок російського обстрілу у вересні минулого року, планують відновити, використовуючи принципи японського мистецтва кінцуґі. Ця унікальна техніка традиційно застосовується для ремонту кераміки, проте в архітектурному контексті вона символізуватиме збереження пам’яті про випробування, які пройшла країна.
Концепція “видимої пам’яті”
Ініціатива впровадження підходу, який не маскує руйнування, а навпаки — переосмислює їх як важливу частину історичного літопису, належить народній депутатці та архітекторці Ганні Бондар. Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини вже офіційно підтримала цю ідею. Головний зміст концепції полягає в тому, щоб надати пошкодженням сенсу, підкреслюючи стійкість будівлі та нації.
Міжнародний досвід та експертна підтримка
Проєкт реставрації Будинку Уряду обговорювали за участю Міхаїла Красуцького, директора департаменту охорони культурної спадщини Варшави. Професійна дискусія відбулася в межах діяльності платформи Dom Odbudowy Ukrainy — ініціативи, що вже близько чотирьох років консолідує міжнародних експертів навколо питань відновлення українських міст.
Фахівці Департаменту наголошують, що світова практика знає багато успішних прикладів подібного підходу
Варшава: після Другої світової війни місто відновлювали з акцентом на історичну достовірність.
Німеччина (Берлін та Дрезден): архітектори свідомо поєднували новітні матеріали з автентичними фрагментами, що вціліли.
Велика Британія: руїни Ковентрійського собору після бомбардувань залишили як меморіальний символ, переосмисливши процес його відбудови.
Довідка: техніка та історія будівлі
Японська техніка кінцуґі передбачає скріплення уламків кераміки спеціальним лаком, де тріщини не приховуються, а часто декоруються золотим або срібним пилом, роблячи річ ще ціннішою.
Будинок Уряду України — це велична десятиповерхова пам’ятка архітектури, зведена у 1938 році у стилі сталінського ампіру. 7 вересня 2025 року будівля постраждала від влучання крилатої ракети “Іскандер-К”. Хоча бойова частина ракети не здетонувала, сам удар спричинив значні пошкодження даху та конструкцій верхніх поверхів.
Джерело hmarochos.kiev.ua
