Що таке музей сьогодні? Це не старі стіни чи запилені вітрини. Це люди, готові під бомбами виносити тисячі експонатів, та сенси, які неможливо знищити. На нещодавній конференції мережі OBMIN очільниці провідних музеїв України поділилися вражаючими історіями виживання нашої культури.
Панель “Музей у валізі” відображає реалії сьогодення для багатьох закладів культури України. Керівниці музеїв, що взяли участь у дискусії, поділилися власним досвідом збереження експонатів в умовах війни. Попри різні обставини, кожна з них на практиці довела, що означає рятувати національне надбання
12 тисяч експонатів на п’ятьох руках
Директорка Харківського історичного музею Ольга Сошнікова розповіла, як у перші дні повномасштабного вторгнення лише п’ятеро співробітників залишилися в музеї. Під звуки вибухів вони власноруч перенесли у підвали 12 тисяч найцінніших предметів. Оскільки пакувальних матеріалів не було, тендітну кераміку загортали у старі газети.
Завдяки цифровій базі даних, яку музей почав створювати ще у 2014-му, списки на евакуацію готували дистанційно навіть ті колеги, які виїхали з міста.
Музейне братерство: допомога з окупації
Олеся Мілованова, очільниця Луганського обласного краєзнавчого музею, переживає евакуацію вже вдруге. У 2014-му музей втратив будівлю в Луганську, у 2022-му — опинився в окупації у Старобільську. “Професійне взяло гору над особистим”, — каже пані Олеся. Поки вулицями ходили окупанти, вона проривалася до музею, щоб врятувати документи про українських воїнів, які могли стати “готовими справами” для загарбників.
Неймовірно, але навіть сидячи в підвалі в окупації, вона знаходила спосіб передавати ліки та продукти колегам у Харків через волонтерські хаби.
Скелет мамонта та донати з окопів
У Національному науково-природничому музеї (Київ) евакуювати 2,5 мільйони експонатів було фізично неможливо. Як вивезти цілий скелет мамонта чи хатину з кісток палеолітичної епохи? Команда вирішила залишатися і працювати. Заступниця директора Оксана Червоненко згадує: коли 10 жовтня 2022 року російська ракета вибила вікна в музеї, на допомогу прийшли звичайні українці.
Гроші на відновлення донатили всі: від маленьких дітей до бійців із передової. Музей відкрився вже за місяць після початку великої війни, щоб дати людям місце для емоційного перепочинку.
Сьогодні порятунок нашої історії — це і є порятунок нації. Підтримуйте українські музеї, адже вони — охоронці нашого генетичного коду!
Джерело ukrinform.ua
