Колектив Львівського обласного театру ляльок оголосив про принципове рішення: установа повністю відмовляється від застарілої системи почесних звань. На переконання митців, поділи на “заслужених” та “народних” є нічим іншим, як колоніальним механізмом минулого, якому не місце в сучасній Україні.
Ініціативу головної режисерки театру Яни Титаренко одностайно підтримала директорка та художня керівниця Уляна Мороз, а також весь акторський склад.
Чому це важливо?
У офіційній заяві театру, оприлюдненій у соцмережах, пояснюється, що попри статус державних нагород, коріння цих звань сягає радянської доби. Тоді вони створювалися як інструмент контролю над митцями, роблячи їх “зручними” та лояльними до режиму.
“Система почесних звань — це застарілий колоніальний анахронізм. Вона не є гарантом мистецької якості, а навпаки — часто базується на кулуарному лобіюванні та непрозорості. У процесі деколонізації ми повинні остаточно відсікти цей радянський рудимент”, — наголошують у театрі.
Особливо гостро колектив підкреслює питання дискредитації: протягом десятиліть незалежності ці ж самі нагороди отримували російські артисти. Це фактично ставило українських діячів культури в один ряд із представниками культури країни-колонізатора.
Львівські лялькарі не просто змінюють внутрішні правила, а й звертаються до Міністерства культури з пропозицією скасувати цю систему по всій країні.
Історичний контекст
Нагадаємо, що інститут почесних звань з’явився в УРСР ще у 1922 році (першою володаркою звання стала Марія Заньковецька). Останнім у 1990 році його отримав військовий диригент Олександр Салік. На жаль, і досі значна кількість громадян РФ, навіть тих, хто перебуває під санкціями, формально залишаються “народними артистами України”.
Джерело zaxid.net