Український історик і релігієзнавець Сергій Шумило поділився результатами своїх досліджень у закритих книгосховищах монастирів на Святій Горі Афон у Греції.
Головною знахідкою стала колекція приблизно з 200 українських стародруків XVI–XVIII століть, які були врятовані монахами та колись належали бібліотеці українського козацького скиту «Чорний Вир».
Історія та порятунок бібліотеки
-
«Чорний Вир» у 1740-х роках заснував ієросхимонах Григорій Голуб — нащадок гетьмана Оліфера Голуба. Він походив із заможної родини з Чернігівщини, навчався у Києво-Могилянській академії, служив у Ніжинському полку, а згодом продав маєток і скляний завод, прийняв чернецтво та вирушив на Афон.
-
Монахами скиту були переважно запорозькі козаки, а фінансував обитель, зокрема, кошовий отаман Петро Калнишевський.
-
Евакуація книжок: сам скит уже давно стоїть пусткою. Ймовірно, рятуючи бібліотеку під час подій Грецької визвольної революції після 1821 року (коли турецькі війська зайняли Афон на ціле десятиліття), стародруки перенесли до іншого монастиря, де вони й зберігаються донині. Точне місце зберігання дослідник не розголошує з міркувань безпеки колекції.
- Ілюстрований афонський рукопис
Підтвердження гіпотези Івана Франка
Під час вивчення трьох примірників Острозької Біблії та інших раритетів найбільшу цінність для вченого становлять маргіналії — рукописні помітки, коментарі та дарчі написи на полях.
Завдяки одній із таких знахідок вдалося підтвердити сміливу гіпотезу Івана Франка, яку свого часу критикували інші історики (зокрема Агатангел Кримський).
-
Франко припускав, що видатний український письменник-полеміст і чернець-афоніт Іван Вишинський та помічник князя Острозького Василь Суразський були друзями.
-
Сергій Шумило знайшов на книзі 1595 року видання оригінальний автограф і дарчий напис Василя Суразського, який відіслав її на Афон Вишинському. Цей факт остаточно довів правоту українського класика понад століття потому.
Побут дослідника та збереження спадщини
Робота на Афоні вимагає суворого дотримання місцевого розпорядку: дослідник живе в невеличкій келії, харчується простою середземноморською їжею разом із ченцями та обов’язково відвідує нічні богослужіння. Через обмежений доступ до архіву на саму наукову роботу залишається всього по кілька годин на добу.
Сергій Шумило біля Свято-Іллінського скиту, заснованого Паїсієм Величковським.
Окрім «Чорного Виру», експедиції під керівництвом Сергія Шумила займаються пошуком та відновленням інших українських пам’яток на Святій Горі, зокрема напівзруйнованої келії святого Паїсія Величковського, де планується створити український музей.
Науковець наголошує на важливості державної уваги до власної історії та культури, адже занедбаність духовних скарбів минулого часто стає наслідком втрати інформаційного та духовного суверенітету.
Експедиція дослідника відбулася за підтримки німецьких колег з Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца та Gerda Henkel Foundation.
Джерело istpravda.com.ua
Збереглася церква скиту Чорний Вир. В ній частково вціліли залишки іконостасу, фрески та ікони, які написані в стилі українського бароко.
