У межах мистецького проєкту “Музей покинутих міст”, що реалізується в місті Кам’янське, розгортається особлива сторінка збереження нашої національної пам’яті. Ініціативу втілює Історичний простір ГО “Коло Мамая” спільно з Музеєм історії міста Кам’янського за фінансової та інформаційної підтримки Українського культурного фонду.
Там, де ще зовсім нещодавно вирувало життя квітучого українського міста на Донеччині, сьогодні розпростерлася лише випалена земля та мертвий “космічний пейзаж”. Російські окупанти повністю зрівняли Мар’їнку з землею, перетворивши її затишні вулиці та житлові будинки на суцільну згарище й руїну. Prote навіть у самому центрі цього пекла українська культура та наша історія виявляються сильнішими за ворожу зброю.
Восени 2022 року, під час найжорстокіших боїв за місто, капітан Окремого центру спеціальних операцій “Схід” імені князя Святослава Хороброго Йосип Арович здійснив особливий подвиг пам’яті. З-під уламків знищеної російськими обстрілами Мар’їнської загальноосвітньої школи №1 він урятував безцінну річ — книжку Михайла Коцюбинського “Дорогою ціною. Intermezzo. Тіні забутих предків”. Звичайний шкільний примірник із чітким штампом бібліотеки дивовижно вцілів серед попелу, трощеного бетону та цегли. Для офіцера, який щиро любив літературу, ця книжка перетворилася на дещо більше, ніж просто знахідку: вона стала живим символом незламної сили українського слова, яке нездатні знищити жодні ворожі ракети чи снаряди.
Окрім збереженої книги, капітан Арович врятував і виніс із вогню ще два фундаментальні символи міста:
-
Прапор Мар’їнської організації інвалідів “Союз Чорнобиль України” — стяг людей, які свого часу самовіддано рятували планету від атомної катастрофи, а згодом самі опинилися у вирі нової, ще жорстокішої війни;
-
Прапор Мар’їнського району (2003–2020 рр.) — особисту священну реліквію офіцера, з якою він пліч-о-пліч пройшов найпекельніші битви 2022 року.
30 грудня 2022 року капітан Йосип Арович героїчно загинув у районі міста Мар‘їнка на Донеччині, віддавши життя за Україну.
Збережені ним предмети — це не просто музейні експонати чи мовчазні уламки минулих часів. Це пульсуюча, жива пам’ять про Мар’їнку, про її мешканців та про кожного воїна, який до останнього подиху боронив кожен метр нашої рідної землі.
Окупанти спроможні перетворити міські будівлі на порох і пил, але їм ніколи не під силу знищити наш дух, нашу культуру та нашу вічну пам’ять.