В Українському культурному центрі у Франції пройшов мистецький захід, присвячений пам’яті Василя Сліпака — відомого українського оперного виконавця. Свого часу він завоював визнання, виступаючи на сцені Гранд-опера в Парижі, проте у 2015 році ухвалив рішення залишити кар’єру у Франції, щоб стати на захист рідної країни після початку російської агресії.
Під час відкриття пам’ятного вечора до присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Вадим Омельченко:
“Він був блискучим співаком і мав велике майбутнє. Але не зміг залишитися байдужим до долі своєї Батьківщини. Ось уже 10 років, відколи він загинув на Донбасі. Пам’ять про Василя Сліпака назавжди залишиться з нами, завдяки його голосу, мужності та відданості Україні”.
Концертна програма цього заходу гармонійно об’єднала в собі українську фольклорну спадщину, шедеври європейської класики та композиції сучасних авторів. У залі лунали народні пісні в авторських обробках, а також класичні твори Шарля Гуно, Джузеппе Верді, Людвіга ван Бетховена, Жуля Массне, Наді та Лілі Буланже і Золтана Алмаші. Особливим моментом вечора стало виконання фортепіанного твору, який створив близький друг оперного співака, композитор Євген Гальперін.
Своєю чергою Гальперін поділився особистими переживаннями:
“Я написав її для Василя і для його родини. Його матір має неймовірну силу: попри втрату двох дітей, вона знаходить у собі любов спілкуватися з друзями Василя. Я глибоко захоплююся цією жінкою, яка несе його пам’ять”.
Для гостей заходу такі виступали відомі музиканти та виконавці, як Гійом Дюссо (баритон-бас), Олександра Турянська (мецо-сопрано), Антоніна Криса (скрипка), Клеман Майє (віолончель) та Хьонджин Со (фортепіано).
Кульмінацією та зворушливим фіналом зустрічі стало спільне акапельне виконання артистами та всіма присутніми у залі глядачами улюбленої української народної пісні Василя Сліпака — “Ніч яка місячна”.
Життєвий шлях та подвиг “Міфа”
Василь Сліпак тривалий час проживав у Франції, де успішно розбудовував творчу кар’єру на провідних оперних майданчиках, проте ніколи не відривався від свого коріння і був лідером української громади. Він активно долучався до організації демонстрацій на підтримку Революції Гідності, а згодом прийняв рішення піти на передову добровольцем.
Взявши собі військовий позивний “Міф”, він захищав Україну в селищі Піски поблизу Донецького аеропорту, а також брав участь у бойових діях під Авдіївкою, воюючи у лавах 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону ДУК “Правий сектор”.
Життя героя обірвалося 29 червня 2016 року неподалік селища Луганське, що на Донеччині — під час виконання чергового бойового завдання серце митця і воїна зупинила куля ворожого снайпера. У 2017 році за видатну мужність та патріотизм Василю Сліпаку було посмертно присвоєно найвищу державну нагороду — звання Героя України.
Джерело ukrinform.ua
