На території Києво-Печерської лаври, в межах урочистостей до 30-річчя Конституції України, відкрили погруддя видатному державному діячеві та меценату Івану Мазепі.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що це історична справедливість, адже саме коштом гетьмана свого часу були відбудовані головні храми Лаври, зокрема Церква Всіх Святих та оздоблені бані Успенського собору.
Водночас глава держави висловив переконання, що масштабна постать Івана Мазепи заслуговує на повноцінний пам’ятник у центрі столиці — на місці демонтованого пам’ятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка.
“Століттями Росія намагалася стерти його ім’я та переконати нас, що Мазепа — зрадник. Це брехня. Я впевнений: там, де впав Ленін, міцно стоятиме Мазепа”, — заявив Президент.
Варто зауважити, що наразі міська влада обговорює плани облаштування цього простору, зокрема розглядається варіант встановлення фонтану.
Чому постать Мазепи була під забороною?
Довгий час образ гетьмана був викривлений через російську пропаганду. Основні факти такі.
-
Політичний розрив: у 1708 році, під час Північної війни, Іван Мазепа перейшов на бік шведів, прагнучи визволити Україну з-під московського впливу.
-
Репресії та анафема: після поразки під Полтавою Петро I наказав знищити столицю гетьмана — Батурин. Самого ж Мазепу відлучили від церкви. Протягом понад двох століть Російська імперія щорічно проголошувала йому анафему.
-
Позиція церкви: російська православна церква (і УПЦ МП) досі не зняла анафему. Проте у 2018 році Вселенський патріархат офіційно заявив, що ніколи не визнавав її канонічною. Константинополь підтвердив: гетьман помер як вірянин Вселенського престолу, отримавши напуття від православних священників, а ще у 1918 році в Софійському соборі за ним відслужили панахиду.
Сьогодні вшанування Івана Мазепи — це не лише відновлення справедливості щодо великого мецената, а й повернення українцям права самостійно оцінювати власну історію без імперського тиску.
Джерело suspilne.media