На Андріївському узвозі в Києві комунальні служби провели демонтаж пам’ятника радянському письменнику Михайлу Булгакову. Монумент, що тривалий час стояв поблизу Літературно-меморіального музею літератора, був прибраний з публічного простору 4 червня 2026 року.
Дискусія про спадщину та імперські символи
Демонтаж пам’ятника став черговим етапом у процесі деколонізації столиці. Рішення про прибирання 15 об’єктів, пов’язаних із Російською імперією та СРСР, було ухвалене Київрадою ще 18 грудня 2025 року.
Цей крок викликав неоднозначну реакцію в суспільстві.
-
Прихильники дерусифікації, зокрема історик Олександр Бонь та письменниця Оксана Забужко, розглядають це як необхідне очищення простору від «монументальної пропаганди Кремля». На їхню думку, відмова від імперських символів — це не боротьба з культурою, а шлях до подолання комплексу культурної другорядності.
-
Опоненти рішення вказують на важливість постаті Булгакова у світовому літературному каноні. Зокрема, письменниця Лада Лузіна називає звинувачення в українофобії маніпулятивними, а видавець Олександр Красовицький зазначає, що письменник є невід’ємною частиною історії Києва, попри його імперські погляди.
Чому постать Булгакова є дискусійною?
Хоча Михайло Булгаков народився в Києві, його творчість та особиста позиція тривалий час залишалися предметом гострих суперечок. Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті дійшла висновку, що в текстах автора наявні: негативне та упереджене ставлення до української мови та державності; імперська позиція, що заперечує право українців на власну ідентичність; гротескні образи українців.
Журналіст Олександр Янковський, який став свідком демонтажу, зазначив, що багато українців у 80-х роках помилково сприймали Булгакова як дисидента. Насправді ж, за словами журналіста, письменник був глибоко інтегрований у радянську систему.
Джерело suspilne.media