1 травня у музеї історії Кам’янського відбулася знакова подія — відкриття пересувної виставки плакатів #StolenMemory (“Вкрадена пам’ять”). Проєкт, створений німецьким архівом Arolsen Archives у співпраці з освітнім центром “Простір толерантності”, розповідає про особисті речі в’язнів нацистських концтаборів, які десятиліттями чекають на повернення до своїх родин.
Велика увага громади та молоді
На відкриття завітало чимало городян, що свідчить про високу небайдужість нашої громади до збереження історичної пам’яті. Серед присутніх було багато студентів та викладачів місцевого медичного коледжу.
Молодь із великою увагою слухала спікерів та активно роздивлялася плакати з інформацією про долі людей, чиїх родичів сьогодні розшукують волонтери проєкту Arolsen Archives.
Особисті речі як свідки історії
Виставка присвячена в’язням різних національностей, зокрема й українцям, які перебували в концтаборах за часів націонал-соціалізму. Під час арешту нацисти відбирали у людей усе: годинники, прикраси, сумки, записники, листи, сімейні фото з теплими присвятами… Сьогодні ці предмети — не просто експонати, а єдині ниточки, що зв’язують нащадків із їхніми предками.
Паралелі крізь десятиліття
Директорка музею Наталія Буланова, відкриваючи захід, провела важливу паралель між подіями Другої світової війни та сучасністю:
“Сьогодні Архіви Арользена повертають особисті речі українців, які пройшли через пекло нацистських концтаборів та примусових робіт. Це не просто реституція, а відновлення зневаженої історичної пам’яті. Можливо, через 70–80 років і росіяни постануть перед неминучістю спокути – і так само повертатимуть викрадене в українців під час цієї війни”.
Наталія Буланова також сказала: “Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Отже, ми можемо долучитися до того, щоб відновити пам’ять”. Також директорка поділилася планами щодо подальшого розвитку ініціативи: у майбутньому розглядається можливість відкриття спеціального літнього табору для волонтерів, які допомагатимуть у пошуковій роботі та збереженні історичної спадщини.
Голос німецької громадськості
Важливість проведення такої виставки безпосередньо в Україні підкреслила Анна Маєр-Осінські, менеджерка зі зв’язків з громадськістю Арользен Архівів для регіонів Центральної та Східної Європи:
“Нова виставка, що експонується в Україні, є свідченням початку цих важливих пошукових робіт безпосередньо в країні. Ми запрошуємо молодь з України та Європи стати частиною зростальної мережі волонтерів. Вони допомагають не лише в пошуку родин, а й зберігають імена, обличчя та історії багатьох, хто пішов із життя. І нагадують, що мир в Європу сам не прийде”.
“Тільки повернута історія перестає бути вкраденою”
Координаторка виставки в Україні Лариса Дяків закликала молодь та волонтерів активно долучатися до кампанії з пошуку родичів загиблих. Після урочистостей пані Лариса дала ексклюзивне інтерв’ю редакторці сайту “Культура Сьогодні”. У цій щирій розмові вона поділилася подробицями того, як особисті речі допомагають відновлювати генеалогічне дерево цілих родів.
— Чому виставка має таку назву — “Вкрадена пам’ять”?
— Тільки повернута історія перестає бути вкраденою. Кожна людина заслуговує на те, щоб її ім’я залишилося в історії родини чи країни. Це наш обов’язок — пам’ятати про тих, хто часто навіть не встиг залишити по собі нащадків.Тому що це були зовсім молоді люди. Так от: історія не повинна бути вкраденою, вона повинна бути повернута!
— Як ви долучилися до цієї справи?
— Власне, мені запропонували долучитися до проєкту, оскільки я вже мала досвід співпраці з Арользен Архівами під час дослідження історії єврейського поселення. Зараз ми спостерігаємо нову хвилю запитів, і результати вражають: лише за останній рік ми допомогли встановити долі понад 100 людей у різних куточках світу.
Звичайно, до мене звертаються люди, допомагаю їм заповнювати анкету. Я тримаю руку на пульсі, перевіряю: чи знайдено щось, чи не знайдено. Щодня ми отримуємо новини.
— Наскільки важко шукати саме українців?
— Нашим остарбайтерам дісталася складна доля. Пошук ускладнює те, що через тогочасну пропаганду багато хто в документах називав своєю країною походження “Радянський Союз”, а не Україну. Але ми продовжуємо працювати.
Зараз у списках — тисячі імен, і ми тримаємо руку на пульсі кожного запиту.
Де ознайомитися з виставкою?
В Арользен Архівах досі зберігаються численні фотокартки та реліквії багатьох українців. Мета проєкту — щоб кожна така річ нарешті знайшла дорогу додому.
Запрошуємо мешканців міста відвідати виставку та, можливо, допомогти в пошуку.
-
Де: музей історії міста, просп. Свободи, 39.
-
Довідки за телефоном: +380677899208
Автор Віолетта Луньова
