Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив довгі списки претендентів на найвищу державну нагороду у сфері культури й мистецтва. Цьогоріч подано понад сотню робіт у тринадцяти номінаціях, серед яких — поезія, проза, кіномистецтво, дизайн, музика, театр, публіцистика та інші напрямки.
Прийом заявок завершився 3 листопада, а вже тепер літературно-мистецька спільнота може побачити, хто з митців змагатиметься у першому турі.
Поезія
У поетичній номінації — дві десятки імен, серед яких звучать як відомі, так і молоді голоси.
Серед претендентів — Юлія Мусаковська з книгою “Каміння і цвяхи”, Ірина Шувалова з “Кінечними піснями”, Павло Коробчук із “Навоєм”, а також Андрій Сем’янків (MED Goblin) — лікар, який пише вірші на межі між війною та життям.
Є й автори, чиї твори звертаються до теми війни напряму — Василь Мойсишин із книгою “Бо йде війна”, Станіслав Новицький, Василь Махно, Дар’я Лісіч, Олексій Бик.
Проза
У номінації прози — особливо різноманітна палітра: від філософських романів до дитячих трилогій.
Серед номінантів — Любко Дереш із “Поглядом медузи”, Степан Процюк із романом про Євгена Чикаленка “Пан”, Юрій Щербак із книгою-пророцтвом “Мертва пам’ять”.
Сучасна література знову повертається до теми національної ідентичності, родинної пам’яті, війни й людської гідності. Поруч із визнаними майстрами — імена молодших авторів, таких як Каріна Саварина (“За маму, за тата”) чи Ольга Воробйова (“Голоси пам’яті. Буча — місто-герой”), які пишуть про досвід покоління війни.
Публіцистика
Серед номінантів у публіцистиці — роботи, що документують історію нашої країни в реальному часі.
Це книги Олега Криштопи (“Радіо “Афродіта””), Світлани Осоховської (Баламут) (“Волонтери”), Мирослави Барчук із циклом “Остання війна”.
Вони фіксують нерв сучасності, осмислюють досвід спротиву, формують свідчення для майбутніх поколінь.
Є тут і масштабні проєкти, як-от “Публіцистика воєнної доби” Олега Романчука, або документальні книги Миколи Тимошика, що досліджують процеси зросійщення Буковини.
Мистецтво і театр
На сцені та в музеях — теж боротьба і пам’ять. Серед театральних робіт відзначено вистави “Маріупольська драма”, “Червона рута” Наталки Ворожбит, “Поромник” театру імені Лесі Українки.
У візуальному мистецтві — серії плакатів Микити Тітова “Позивний Україна”, скульптури Назара Біліка, фотопроєкти Олени Гром, Олександра Чекменьова, Владислава Краснощока, які документують війну й людську стійкість.
У номінації “Творче кураторство” серед учасників — Тіна Кароль із проєктом “Дім звукозапису”, а також ініціативи “Футуромарення”, “Пам’яті тої, що пам’ятає”, “Бути людиною…”.
Музика
Серед музичних номінантів — від хорової класики до сучасних альбомів. Гурт “Пиріг і Батіг” представлений альбомом “Замордовані”, Олексій Скрипник — симфонією “Галина” і хоровим концертом “Катарсис”, а Вікторія Чуркіна (Vikalira) — музичним твором “Купайло”.
У номінації “Концертно-виконавське мистецтво” — дует “Тельнюк: Сестри”, які вже багато років поєднують музику й громадянську позицію.
До квітня 2026 року комітет обере фіналістів і переможців.
Джерело: Сусільне Культура