Документальний фільм “412 полк Nemesis” відкриває глядачеві завісу над життям українських операторів дрона-бомбера, що служать у Силах безпілотних систем. Не в ролі абстрактних “пікселів” на екрані штабу, а живими людьми з власними мріями, страхами та побутовими клопотами — саме таку картину намагався створити автор стрічки.
На початку ми бачимо ранковий степ під сонцем: прості українські сільські хати, запашна кава на грубці, гомін курей у дворі. І водночас — металеві корпуси пультів управління, мерехтливі екрани з відеотрансляціями з висоти пташиного польоту та рядки координат на тактичному планшеті.
Незабаром ніч накриває операторів темрявою й адреналіном. Повітря наповнюється гулом гвинтових ротора дрона, з пульта чути суху мову команд та раптові “ціль зафіксовано”. Звуки пострілів, короткі рапорти в ефір — це вже інша, гостра сторона їхньої служби.
Автор стрічки не ставив за мету прикрасити чи навпаки підсилити драму заради рейтингу. Він просто дозволив героям говорити відверто: про втому, про віру у спільну перемогу, про бажання знайти мирне застосування своїм знанням і навичкам після війни. Саме ці щирі розмови роблять “412 полк Nemesis” не черговим воєнним репортажем, а глибокою емоційною історією про людей, котрі обрали складний шлях захисників.
Джерело: Сили безпілотних систем ЗС України