16 липня мала сцена Кам’янського театру ім. Лесі Українки ожила під чарівні звуки скрипки, даруючи місту незабутній вечір. Концерт оркестру та солістів театру “Її Величність Скрипка” став справжньою подією, яка не просто наповнила залу музикою, а створила атмосферу глибокого емоційного перевтілення.
З перших хвилин кам’янчани та гості міста повністю занурилися у простір неймовірних звуків, де кожен твір був окремою, дивовижною історією. Енергійна та монументальна “Palladio” Дженкінса відкрила концерт, заявивши про велич струнного мистецтва. За нею прозвучала ніжна “Song From A Secret Garden”, мов таємне зізнання у найглибших почуттях.
Далі глядачі рушили на карнавал емоцій: “Tico-Tico” з неймовірним соло на барабанах, “Puttin’ on the Ritz”, “Gypsy Dance”, “Чардаш” – кожна композиція захоплювала віртуозністю, ритмом та неперевершеним темпераментом.
Скрипка в руках Олександра Володіна не просто звучала – вона співала, танцювала, усміхалась і навіть жартувала, демонструючи дивовижну легкість виконання.
Особливу насолоду публіці подарували знайомі мелодії – з “Піратів Карибського моря”, легендарні “Очі чорні” та менует Мора. Ці твори прозвучали по-новому: яскраво, живо, з глибокою музичною емоцією, знявши пелену звичності та відкривши нові грані. Слід відзначити Алер’яна Кондратьєва та Анну Макєєву з аріями соло, що стали родзинкою цього музичного асорті.
Коли пролунало фінальне “Літо” Вівальді – блискавичне, стрімке, драматичне – стало очевидно: завершення концерту не є крапкою, а лише комою у розмові між артистом і слухачем. Зала вибухнула оваціями, слухачі стоячи дякували артисту, а їхні обличчя сяяли від захоплення та щирої вдячності.
Цей концерт беззаперечно довів: скрипка – не просто інструмент. У руках Олександра Володіна вона – жива істота, що говорить замість тисячі слів, а коли вона замовкає, тиша стає ще промовистішою.
Дякуємо за магію!
Автор – Ілона Мартем’янова.
