У сфері археологічних досліджень надзвичайно рідко фіксуються події, що одночасно набувають значного наукового значення та викликають широкий суспільний резонанс. Однією з таких подій стала передача на постійне зберігання до Національного музею історії України унікального археологічного скарбу, датованого початком V століття.
Виявлення та подальше збереження зазначеного об’єкта стало можливим завдяки професійним діям працівників правоохоронних органів Полтавської області та відповідній ініціативі науковців, що сприяло недопущенню втрати цінної пам’ятки національного історико-культурного надбання.
Знахідка, що складається з трьох фібул — декоративних застібок, — була вилучена співробітниками Лохвицького відділення Миргородського райвідділу поліції в рамках кримінального провадження. Розслідування щодо незаконного заволодіння артефактами було розпочате за заявою самого музею, а процесуальний нагляд здійснює Лохвицький відділ Миргородської окружної прокуратури.
Центральним елементом скарбу є велика округла фібула, яка свого часу була плакована сріблом. Цей тип прикрас характерний для київської археологічної культури — однієї з найдавніших, яку пов’язують із ранніми слов’янами. Вона є мовчазним свідком доби, коли на теренах сучасної України формувалися основи майбутньої етнічної спільноти.
Однак не менший інтерес становить пара срібних двопластинчастих фібул — витончених застібок, декорованих у формі гребеня з численними кнопками. За словами науковців, аналоги цим виробам досі не виявлені в науковому обігу, що дозволяє припускати: перед нами — артефакти виняткової рідкості. Імовірно, вони належать до пізнього етапу київської культури, коли бронзу почали замінювати сріблом, а саме виробництво прикрас свідчило про розвинену технологічну традицію.
Історичний контекст, у якому було створено ці фібули, також заслуговує на увагу. Після гунського вторгнення у 375–376 роках значна частина готських племен була витіснена з Причорномор’я до лісової зони. Ці міграційні хвилі, ймовірно, стали каталізатором нових стилістичних рішень у ювелірному мистецтві та свідченням культурного обміну між різними етносами. Таке переплетення впливів могло сприяти появі срібних прикрас серед слов’янського населення, що раніше не було характерним для цієї території.
Сьогодні знахідка вже перебуває в надійних руках фахівців Національного музею історії України. Розпочато її фаховий опис, реставрацію та вивчення, і в перспективі вона стане частиною нової музейної експозиції.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України разом із керівництвом музею висловило подяку полтавським правоохоронцям за оперативність та небайдужість. Завдяки їхній роботі наша країна зберегла ще одну цінну нитку, що поєднує сучасність із глибоким історичним минулим.
Джерело: МКСК