1 липня бібліотека на Шевченка перетворилася на затишну вітальню, де мистецтво стало ліками від стресу та тривог воєнного часу. Тут відбулося відкриття персональної виставки відомої кам’янської художниці Олени Фішбейн під промовистою назвою «Простір єдності».
Атмосфера, що об’єднує
Захід пройшов у теплій, майже сімейній атмосфері. На відкриття прийшли друзі Олени, колишні колеги, журналісти та всі, для кого мистецтво є внутрішньою потребою.
Модераторка заходу, заступниця директора бібліотеки Тетяна Герасюта, влучно підмітила: назва виставки символізує діалог між поколіннями, пам’яттю та сучасністю, кольором і тишею. Атмосферу зустрічи наповнили прониклива поезія Ліни Костенко у виконанні Марії Гончар та саксофонні мелодії Тетяни Мізюліної.
Не обійшлося і без приємних сюрпризів: під час розіграшу картин художниці однією з переможниць стала відома майстриня бісерного мистецтва Надія Пирогова.
Пошук балансу: від хімії до полотна
Шлях Олени в мистецтві — це поєднання раціонального та емоційного. За фахом хімік-інженер, вона знайшла свій унікальний стиль, що балансує на межі технологій та природи. Відвідувачі були здивовані розмаїттям робіт: від серії «Інтеграція», де сучасні авто на фоні індустріальних пейзажів спонукають до роздумів про майбутнє, до глибоко особистих полотен, натхнених творчістю Івана Марчука.
«Ми повинні навчитися екологічно мислити та мріяти — так, щоб не зачіпати інтереси інших, щоб не було заздрощів», — зазначає художниця.
Живопис як молитва
Для Олени Фішбейн творчість під час війни стала формою внутрішньої молитви. «Коли я пишу картину, я прошу, щоб місце, зображене на ній, було невразливим», — зізнається авторка.
Ця духовна практика знаходить відображення у різних сюжетах — від міських пейзажів до пам’ятних історичних локацій.
Особливе місце в експозиції займають роботи, народжені з особистих вражень. Так, історія серії робіт про Кам’янське почалася з моменту, коли син Олени став на захист країни. У день, коли материнська тривога була особливо гострою, родина вирушила до ресторану «Літо». Раптовий сонячний промінь, що осяяв цей куточок природи, став для художниці знаком надії, який вона перенесла на полотно. Також привертає увагу «Подих Дніпра» — робота, що прославляє міць річки, яку найкраще видно з міського мосту.
У цій же серії — полотно з храмом у селі Тритузне. Художниця зізнається, що ця робота стала символом незламності духовності, яку не здатні знищити ні час, ні руйнація.
«Ця картина буквально врятувала мені життя», — ділиться майстриня, розповідаючи історію про те, як інтуїція відвела її від небезпечного місця в день запланованої зйомки натури.
Чарівність Парижа та символи мудрості
Окреме місце посідають роботи, народжені з подорожей, що залишили в душі Олени сильні враження. Париж — місто мистецтва та свободи — надихнув її на створення серії сповнених світла картин. Кожна така робота стала для авторки проханням до Всесвіту, щоб прекрасні куточки світу залишалися невразливими для бід, щоб краса, яку вона відчула особисто, вистояла попри все.
Творчий «код» є у кожної картини. Сова, що з’явилася в колекції ніби випадково, тепер сприймається авторкою як хранителька домашнього затишку та мудрості, що оберігає дім від негативних думок. А абстрактні роботи, що нагадують «машину часу», запрошують глядача доторкнутися до знань предків.
Творчість, що працює на Перемогу
Додам, що Олена Фішбейн не лише дарує естетичну насолоду нам, мешканцям Кам’янського, а й активно підтримує ЗСУ, спрямовуючи частину коштів від реалізації своїх робіт на потреби захисників.
Виставка «Простір єдності» триватиме ще три тижні у міській бібліотеці на Шевченка. Це унікальна можливість подарувати собі хвилини арт-терапії, відчути зв’язок із рідним містом і просто побути в атмосфері позитивної енергетики.
Автор Віолетта Луньова
Фото: Віолетта Луньова
