76-й Берлінський кінофестиваль запам’ятається не лише гучними кулуарними скандалами, а й потужним інтелектуальним кіно. Цьогорічна програма стала справжнім дослідженням того, як мистецтво допомагає пережити колективні та особисті травми.
Український слід на кінофестивалі
Цьогорічна присутність України на Берлінале була хоч і нестандартною, але надзвичайно переможною.
-
Тріумф “Слідів”: документальна стрічка Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк здобула приз глядацьких симпатій у програмі «Панорама». Це не просто кіно про війну, це глибокий колективний портрет шести жінок, що пройшли через сексуальне насильство та полон. Фільм виріс із реального сестринства: Аліса Коваленко сама є членкинею організації, заснованої героїнею фільму Іриною Довгань. Це історія не про жертв, а про тих, хто вистояв.Тут кадри природи стають метафорою відродження.
-
Повернення класики: у ретроспективній програмі Україну представили стрічкою Михайла Бєлікова “Розпад” (про аварію на ЧАЕС) та відреставрованим авангардним шедевром 1934 року “Кришталевий палац” Григорія Гричера. Показ останнього став сенсацією: експресіоністська драма про скульптора в протигазі, яку довгі роки тримали “на полиці”, довела, що українське кіно 30-х років було частиною загальноєвропейського контексту.
Кадр з фільму “Кришталевий палац” режисера Григорія Гричера. Надано для Суспільне Культура
Головні лауреати — політика та тихі драми
Журі під керівництвом Віма Вендерса цьогоріч було одностайним: головні нагороди отримали стрічки, рівні за своєю художньою силою.
-
“Золотий ведмідь” — “Жовті листи” (Ількер Катак): Театральна за формою драма про інтелігентне турецьке подружжя, яке опиняється під пресом автократичного режиму. Режисер майстерно досліджує, як політичні переслідування руйнують анатомію родини, навіть якщо її члени — не герої-революціонери, а просто люди, що хочуть творити.
-
Приз журі — “Королева в морі” (Ленс Гаммер): Тонка психологічна драма з Жюльєтт Бінош. Фільм піднімає табуйовану тему тілесності та суб’єктності старших людей з деменцією. Це тиха розмова про довіру між поколіннями, яка стала, на думку багатьох критиків, найкращою в основному конкурсі.
-
Найкраща режисура — “Всі люблять Білла Еванса” (Ґрант Джі): Біографія культового джазового піаніста. Фільм фокусується на “антракті” — періоді творчої паузи та наркотичної залежності, показуючи, як геній народжується з родинних неврозів та мудрості батьків.
Кадр з фільму “Жовті листи”. Надано для Суспільне Культура
Тріумф акторської майстерності
-
Сандра Гюллер очікувано отримала «Срібного ведмедя» за роль у фільмі “Роуз”. Це історія про жінку XVII століття, яка перевдягається в чоловічий одяг, щоб здобути свободу. Хоча критики дорікають режисеру Маркусу Шляйнцеру за надмірну прямолінійність меседжів, гра Гюллер робить цей фільм обов’язковим до перегляду.
-
Анна Калдер-Маршалл та Том Кортні (“Королева в морі”) розділили акторську нагороду, нагадавши світу, що право на почуття та близькість не має вікових обмежень.
Замість висновку: життя після травми
Поза нагородами залишилася американська драма “Джозефіна”, яка дивовижним чином резонує з українськими “Слідами”. Обидва фільми шукають відповідь на питання: де знайти силу, щоб травма не зламала тебе остаточно?
Берлінале-2026 підтвердило: сучасне кіно дедалі частіше відмовляється від «плакатних» гасел на користь глибокого дослідження людської душі. І те, що український голос у цій розмові звучить так впевнено, — чи не найважливіший підсумок фестивалю.
Джерело suspilne.media
Головне фото — Інґо Флісс та Ількер Чатак отримують “Золотого ведмедя” за найкращий фільм “Жовті листи” .
Кадр з фільму “Джозефіна” режисерки Бет ді Араухо. Надано для Суспільне Культура
