28 лютого у кіноконцертному залі “МИР” відбувся довгоочікуваний показ українського мюзиклу “Мамине намисто”, створеного за участю популярної артистки Світлани Тарабарової. Подія зібрала повну залу глядачів. Тут були сімейні пари, діти і дорослі, які прийшли насолодитися яскравою музично-театральною історією.
Маленькі глядачі старанно готувались до вистави. Вони принесли створені власноруч тематичні плакати і з радістю демонстрували їх улюбленим акторам та присутнім у залі.
Сімейна історія про любов та родинні зв’язки
Цей мюзикл — не просто вистава, а сімейна історія про любов, підтримку та силу родинних зв’язків. Через пригоди брата й сестри, що вирушили у чарівну подорож, , творці передали важливий меседж про взаємодопомогу, дружбу й людяність. Щоб знайти розсипане мамине намисто брат і сестра — Артем і Злата —проходять через країну Добра, ліс Дружби, долину Сміху та таємну печеру, у якій живуть Зло, Ненависть та Байдужість. Сценічна постановка супроводжувалася живою музикою та яскравими піснями, що створили теплу та натхненну атмосферу для глядачів усіх вікових груп.
“Мамине намисто” — це зворушлива історія про силу материнської любові, пам’ять поколінь і духовний зв’язок між рідними людьми.
Через пісні, танці та живу акторську гру автори розповіли про найцінніше — родину, підтримку та тепло дому і віру в те, що що б не сталося — “Вихід є”.
Справді чарівної атмосфери події додали ліхтарики в залі. У найзворушливіші моменти вистави глядачі вмикали світло на своїх телефонах, і темна зала поступово перетворювалася на справжнє зоряне небо. Сотні маленьких вогників мерехтіли в такт музиці, створюючи відчуття єдності між сценою та глядацькими рядами.
Коли сцена стає простором підтримки
Особливість цього проєкту — у його потужній благодійній складовій. Мюзикл створено не лише як культурну подію, а як інструмент реальної допомоги вихованцям благодійного фонду “Діти Героїв” — дітям, чиї батьки загинули або зазнали поранень, захищаючи Україну. Через мистецтво організатори прагнуть підтримати тих, хто пережив важку втрату. Та нагадати суспільству про відповідальність перед родинами захисників. Йдеться не лише про матеріальну допомогу, а й про психологічну підтримку, можливість навчатися, розвивати таланти та відчувати турботу суспільства.
Мюзикл став майданчиком для солідарності, де культура виконує роль містка між творчістю та суспільною відповідальністю.
Саме в таких ініціативах народжується відчуття єдності, підтримки й спільної причетності до важливої справи.
На завершення вистави зал наповнився справжнім дивом: під музику зі сцени в повітря злетіли величезні повітряні кульки у формі яскравих намистинок. Вони повільно пливли над глядачами, ніби продовжуючи історію символічного намиста вже поза межами сцени.
Діти з радісними усмішками тягнулися до кольорових куль, ловили їх сміючись та кружляючи в танці. Зала ожила — у ній звучав щирий дитячий сміх, а музика об’єднала всіх у спільному святі. Малеча танцювала просто між рядами, стираючи кордон між сценою та залом.
Цей фінал став особливо теплим і символічним: намистинки, що ширяли над головами, ніби з’єднували кожного в єдину родину — з любов’ю, світлом і вірою в добро.
Автор Юлія Дон
