Уявіть собі музичний виступ, який триває десятиліттями і не планує зупинятися. Мова йде про унікальний проект, що стартував 5 вересня 2001 року у німецькому місті Гальберштадт (Halberstadt) в стінах середньовічного храму. Якщо задум організаторів буде реалізовано повністю, фінальні акорди цього концерту прозвучать лише через 616 років (загальна тривалість складе 639 років).
Логічно було б припустити, що для такого наддовгого виконання потрібна партитура вагою в кілька тонн, яка складається з мільйонів сторінок. Проте, як зазначає видання Popular Science, реальність цілком протилежна. Твір під назвою “ORGAN²/ASLSP” насправді є дуже лаконічним.
Секрет криється в абревіатурі ASLSP — “As Slow As Possible”, що в перекладі означає “настільки повільно, наскільки це можливо”. Виконуючи цю настанову буквально, музиканти та організатори перетворили коротку п’єсу на багатовіковий перформанс.
Ритм, що вимірюється роками
За понад двадцять років виконання спеціально побудований електричний орган відтворив лише дев’ять акордів.
Поточний стан: акорд, який ми чуємо сьогодні, розпочався у лютому 2024 року.
Наступна подія: зміна звучання запланована лише на 5 серпня 2026 року.
Хоча автор твору, знаменитий композитор Джон Кейдж, завжди захоплювався випадковістю та хаосом у мистецтві, цей конкретний експеримент підпорядкований суворому математичному розрахунку.
Дата початку та тривалість концерту не є випадковими
Символічний старт: виконання розпочалося 5 вересня — у день народження Джона Кейджа.
Історичний зв’язок: термін у 639 років обрали як пам’ять про перший 12-тонний готичний орган, що з’явився у 1361 році. Організатори вирішили віддзеркалити цей часовий проміжок (від появи органа до 2000 року) у майбутнє. Кожна нота та кожна пауза були пропорційно розтягнуті, щоб ідеально вписатися в цей масштабний таймлайн.
Технологія “вічного” звучання
Зрозуміло, що жодна людина не здатна фізично грати на інструменті без зупинок протягом століть. Для цього було розроблено систему автоматизації:
клавіші: їх утримують у натиснутому стані спеціальні мішки з піском.
повітря: постійний потік забезпечує електричний міх, підключений до системи безперебійного живлення.
обслуговування: люди втручаються в процес лише під час зміни акордів, щоб вручну додати або прибрати необхідні органні труби.
Проблеми та майбутнє
Жоден із наших сучасників не доживе до моменту, коли в храмі настане тиша. Більше того, виникає філософське питання: чи залишиться людство взагалі, щоб почути фінал?
Цікаво, що навіть у такого мистецтва є свої критики. Через безперервне гучне звучання місцеві мешканці неодноразово скаржилися на дискомфорт. Як результат, у 2011 році орган довелося помістити у спеціальний акриловий корпус, який значно знижує рівень шуму, дозволяючи експерименту тривати далі без конфліктів із сусідами.
Джерело 24tv.ua