У Дніпрі вже протягом кількох років активно діє унікальний клуб під назвою “Милосердя і молодь народної творчості”. Це об’єднання згуртувало талановитих жінок, які перетворили своє захоплення рукоділлям на справжню благодійну місію. Своїми руками вони створюють іграшки, затишні килимки, практичні сумки та різноманітний декор, які згодом стають подарунками для дітей-переселенців, пацієнтів із важкими хворобами та підопічних благодійних фондів. Про високу якість їхньої роботи свідчить і те, що вироби дніпрянок вже встигли побувати на міжнародних виставках.
Ініціаторкою створення клубу виступила дніпрянка Любов. Вона змогла об’єднати навколо себе однодумиць, які прагнули не просто опанувати нове хобі, а й бути суспільно корисними. Свій творчий прихисток майстрині знайшли в медичному центрі “Ала Атлантіс”, керівництво якого щиро підтримало жіночу ініціативу.
Головна мотивація учасниць — нести світло в життя тих, кому зараз найважче. Пані Любов підкреслює, що вони роблять усе можливе, аби хоч трохи покращити настрій оточуючим. Клуб став місцем спілкування: сюди приходять на чаювання зі смаколиками, а кожен гість обов’язково отримує на пам’ять душевний виріб ручної роботи.
Мистецтво з екологічним підтекстом
Головною “родзинкою” творчості клубу є використання вторинної сировини, зокрема паперової лози. Замість того, щоб викидати прочитані газети та журнали на смітник, жінки перетворюють їх на витвори мистецтва.
“Ми беремо з газет усе корисне, а потім даємо їм друге життя. Робимо прикраси, іграшки, килимки, навіть опанували петриківський розпис. Це значно краще, ніж якщо папір просто валятиметься на вулиці”, — пояснює філософію проєкту Любов, демонструючи універсальну вазу, яка підходить і для солодощів, і для квітів.
Ще одна учасниця, Людмила, знайшла свій спосіб боротьби з пластиковим забрудненням. Вона створює міцні та стильні сумки зі звичайних поліетиленових пакетів. Процес кропіткий: пакети нарізаються на смужки, змотуються в клубки, а потім в’яжуться гачком.
“Для мене це не важко, навпаки — приносить спокій і задоволення. А коли бачиш щиру радість людини, якій даруєш таку річ, розумієш, що твоя праця дійсно потрібна”, — каже Людмила.
Нове життя на пенсії
Цікаво, що всі учасниці прийшли до рукоділля вже після виходу на заслужений відпочинок. Для кожної з них це стало порятунком від самотності та можливістю реалізувати свій потенціал.
Майстриня Ганна згадує, як потрапила до колективу: “Коли вийшла на пенсію, стало трохи нудно. Мене запросили сюди, і я залишилася. Мені дуже подобається допомагати людям і відчувати себе корисною. До того ж, це чудовий тренажер для моторики рук”.
Сьогодні клуб “Милосердя і молодь народної творчості” не зупиняється на досягнутому. Жінок дедалі частіше запрошують проводити майстер-класи, а вони, своєю чергою, мріють про розширення своєї спільноти. Адже кожна річ, створена з добром і теплом власних рук, має неоціненну силу.
Джерело nashemisto.dp.ua