У Дніпровському національному історичному музеї імені Д. І. Яворницького зберігаються два надзвичайно рідкісні остракони — глиняні черепки, які в античні часи використовували в Давній Греції та Єгипті для письмових записів.
Тривалий час написи на цих артефактах залишалися нерозшифрованими. Через відсутність супровідної документації їх точне походження встановити складно. Втім, дослідники припускають, що остракони могли потрапити до музейної колекції на початку ХХ століття — імовірно, їх привіз із Єгипту сам Дмитро Яворницький під час подорожі 1910 року. У той період подібні знахідки нерідко вивозили до Європи як пам’ятні сувеніри.
На ці унікальні предмети звернула увагу зберігачка археологічного фонду, старша наукова співробітниця музею Майя Сердюк. Вона ініціювала їх наукове вивчення, до якого долучився співробітник виставкового відділу Антон Кістол. Первинний аналіз показав, що тексти виконані коптською мовою, хоча раніше їх помилково вважали грецькими.
Для повноцінного дослідження було налагоджено співпрацю з доктором Лайошем Беркешем — відомим фахівцем із коптської папірології з Університету Гумбольдта в Берліні. Він здійснив атрибутацію та переклад обох текстів. За результатами дослідження встановлено, що остракони датуються VII–VIII століттями та походять з околиць міста Теби у Верхньому Єгипті.
Один із остраконів містить текст апокрифу “Лист Ісуса Христа царю Абґару”, який був широко поширений серед ранніх християн Африки та Близького Сходу. Подібні тексти часто використовували як амулети, оскільки вони містили охоронні формули. До сьогодні у світі було відомо лише 25 копій цього апокрифу, і знахідка з Дніпра стала 26-м зафіксованим зразком.
Другий остракон є податковою квитанцією з поселення Джеме. Документ датований 14-м індиктом — 22 квітня 717 року — та підтверджує сплату одного соліда Севросом, сином Гамула. За припущенням доктора Беркеша, автором тексту був писар Псат, син Пісраеля, який уже відомий ученим за іншими документами з цього регіону.
Переклади та результати дослідження опубліковано в авторитетному науковому виданні The Journal of Juristic Papyrology, що виходить у Варшавському університеті.
У музеї висловили щиру подяку доктору Лайошу Беркешу за допомогу в атрибутації та введення цих унікальних пам’яток до наукового обігу. Співпраця з міжнародними дослідниками не лише відкриває нові сторінки історії, а й зміцнює наукові зв’язки музею з провідними академічними центрами світу.
Джерело vesti.dp.ua