У стінах Дніпропетровського мистецько-художнього коледжу, де колись розпочинався професійний шлях Якова Ткаченка, відбувся вечір пам’яті талановитого актора та захисника України. Рік тому, у грудні 2024-го, ворожа куля снайпера обірвала життя митця на самому злеті його творчої кар’єри. Йому було лише 45 років.
Яків пройшов шлях від аматорського театру “Чародій” до великих екранів, де запам’ятався глядачам образами мужніх та нескорених героїв (опришок Іван Сабат, отаман Богдан Чуба). Кінематограф відкрив його великий потенціал. Вже будучи досвідченим актором, здобув фах режисера драми в Київському університеті театру і кіно ім. Карпенка-Карого.
Друзі та колеги згадували його не просто як професіонала, а як людину, що не «грала» ролі, а проживала їх з максимальною щирістю.
Спадщина та вшанування:
-
Про Якова написано нарис у книзі “Митці Дніпра, обпалені війною”.
-
Створено два документальні фільми, зокрема стрічку Олександри Тронь “Яків Ткаченко. Тільки куля…”.
-
Культурна спільнота звернулася до міської ради з ініціативою назвати на честь Якова Ткаченка сквер біля його будинку.
Його життя стало втіленням головного заповіту актора: ніколи не зраджувати собі та бути справжнім — як на сцені, так і в бою.
Про фільм “Яків Ткаченко. Тільки куля…” розповідала авторка, режисерка Олександра Тронь. Присутні дивились на екран, бачили його очі й розуміли як треба цінувати правду життя.
Вічна слава Герою!
Джерело gorod.dp.ua
Фото – Валентина Слобода.
