У Дніпрі відбулася презентація нової книги Золотої письменниці України Еліни Заржицької — білінгви “Ліжко для ракети”. Захід набув символічного звучання: щойно зустріч розпочалася, над містом пролунали вибухи — російська ракета вдарила по промисловій зоні. Презентація, яка мала стати розмовою про літературу, мимоволі перетворилася на віддзеркалення нашої реальності, де мистецтво і війна нерозривно сплетені.
“Ліжко для ракети” — видання для широкої аудиторії: дітей, підлітків, молоді, дорослих. Бо тема, порушена у творі, торкається кожного українця. Докторка філософських наук із Прикарпаття Тетяна Качак влучно назвала цю книгу “художньою болючою візією нашого сьогодення”.
У простих, але сильних образах авторка поєднує дитяче сприйняття війни з дорослим розумінням трагедії. Завершальні рядки твору — “…болю більше немає…” — звучать як мрія, яку сьогодні несуть у серці мільйони.
Презентація під звуки вибухів
Під час зустрічі читачі слухали невеликі уривки з книги — і саме ці читання створили особливий емоційний міст між аудиторією та авторкою. Здавалось, ніби текст писався тут і зараз, ніби кожне слово прокладало шлях до внутрішнього зцілення.
Учасники відзначали: твір живий, гострий, чесний. У ньому немає “літературної безпеки” — лише правда.
Подія, яка об’єднала студентів і творчу спільноту
На презентацію завітали активні студенти Дніпровського фахового коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури. Молодь ставила запитання, ділилася враженнями, говорила про власні переживання війни. Такі зустрічі формують культурну пам’ять покоління, що дорослішає в умовах повномасштабного вторгнення.
Коледж висловив вдячність авторці за подаровану книгу — видання поповнить фонд навчального закладу та вже має зацікавлених читачів.
Організатори окремо наголосили: книгу можна не лише читати, а й слухати — аудіоверсія доступна всім охочим.
