У Росії знову заговорили про створення “власного аналога” Нобелівської премії з літератури. Таку ініціативу підтримав Володимир Мединський — представник Путіна та керівник російської делегації на переговорах у Стамбулі. Про це повідомила російська пропагандистська агенція ТАСС.
Мединський заявив, що Нобелівська премія з літератури нібито “втрачає свої позиції” й навіть “змагається з Нобелівською премією миру в маргінальності”.
Ідея про “російську Нобелівку” не нова. Її активно просуває письменник, колишній депутат держдуми та пропагандист Захар Прилепін. Він пропонує не лише заснувати премію, а й об’єднатися в цьому з Китаєм, Індією, країнами Африки та Латинської Америки — тобто з державами, які Росія намагається утримувати в орбіті власних політичних впливів.
Такі ініціативи виглядають не стільки культурними, скільки геополітичними. Фактично мова йде про створення “паралельного світу”, де росія сама собі визначає лауреатів, стандарти та критерії “величі”.
Чому Кремлю це вигідно?
Створення власної “всесвітньої премії” дозволило б Росії:
- просувати лояльних письменників, які транслюють потрібні меседжі;
- імітувати міжнародне визнання, навіть якщо світова спільнота від неї відвертається;
- створювати альтернативні центри впливу, щоб протиставити себе західним культурним інституціям.
Після повномасштабного вторгнення в Україну і подальшої міжнародної ізоляції Росія намагається будувати власні культурні “осі” та символи величі, адже доступ до справжніх світових майданчиків стрімко звужується.
У результаті російська “альтернативна Нобелівка” ризикує перетворитися на ще один пропагандистський інструмент — премію, яку вручатимуть між собою ті, хто вже давно живе в інформаційному та культурному вакуумі.
Джерело: espreso