Всеукраїнський радіодиктант національної єдності цього року встановив новий рекорд: організатори отримали понад 11 200 робіт, що надійшли з 38 країн світу. Більшість учасників надсилали свої тексти електронною поштою, однак навіть попри цифрову зручність комісія отримала й паперові листи — серед них конверти з Італії, США та Бельгії.
Це живий зв’язок українців, які 27 жовтня сіли за написання диктанту, створеного письменницею Євгенією Кузнєцовою, аби ще раз відчути себе частиною великої культурної спільноти.
Шість бездоганних робіт
У величезному морі текстів лише шість учасників змогли написати диктант без жодної помилки. Їхні імена тепер з гордістю звучать у підсумках акції:
Аліна Голошивець, Альона Данилюк, Євгеній Семенов, Ольга Сидорук, Галина Шура та Дмитро Щербина.
Ще одинадцять учасників припустилися лише однієї неточності. До цієї групи увійшли:
Наталія Бойко, Андрій Бондар, Анжеліка Войлокова, Діана Гончарова, Ірина Зубрицька, Ганна Купрійчук, Оксана Левченко, Руслана Мисишин, Світлана Паламарчук, Володимир Тесленко та Дарина Халявка.
В умовах складного тексту й хвилювання за результат такий рівень грамотності — справжнє досягнення. Попри загальний високий рівень, традиційно найбільше труднощів викликав розділовий інструментарій української мови. Цього року учасники найчастіше помилялися у вживанні тире та знаку оклику.
Найбільш підступним словом несподівано став “інтерсіті”. Багато хто писав його з великої літери — і хоча комісія вирішила не зараховувати це як помилку, сам факт показує, що навіть звичні запозичені слова часом викликають розгубленість.
Не менш дискусійним виявилося й словосполучення “пес Патрон” — учасники вагалися, чи слід писати кличку з великої букви, чи лишати її малою, адже контекст диктанту міг трактуватися по-різному.
Українська мова як міст між континентами
Географія диктанту вражає. Роботи надходили не лише з Європи, а й з Азії, Північної Америки та Близького Сходу. Участь узяли українці з Австрії, Греції, Канади, Південної Кореї, Туреччини, Японії, Швеції, Великої Британії, Іспанії, ОАЕ та багатьох інших країн.
Радіодиктант давно перестав бути звичайною перевіркою грамотності. Він перетворився на щорічний ритуал, який дає людям можливість зупинитися, вдихнути і відчути себе частиною нації.
І хоча не всі отримали омріяну “нуль помилок”, важливішим залишається інше — те, що тисячі українців у цей день думали, писали й говорили однією мовою.
Джерело: espreso