21.03.2026

Як любов до тварин формує культурний код нації: від священного символу до члена сім’ї

Як любов до тварин формує культурний код нації: від священного символу до члена сім’ї

Згадаємо тотемних тварин, священних корів в Індії, котів у Стародавньому Єгипті, вовків у римській міфології чи тварин-супутників богів у різних пантеонах. У сучасному суспільстві собаки та коти давно стали символами вірності, відданості та служіння людині. Тварини стають головними героями або каталізаторами змін у літературних творах та фільмах (від “Білого Ікла” до сучасних стрічок). Ставлення до тварин є дзеркалом культури суспільства.

Наскільки ми гуманні до найслабших (до тварин), настільки розвинена наша етична культура.

Навіщо Бог створив тварин, що вони символізують у Писанні, чи можна молитися за своїх улюбленців, та якою є позиція церкви щодо жорстокого ставлення до них?

На питання відповідає протоієрей ПЦУ Петро Політило, завідувач кафедри Львівської православної богословської академії.

Богословські відповіді на питання про братів наших менших. Важлива тема розмови: чи володіють наші коти і собаки душею, і чи варто сподіватися на зустріч із ними у вічності?

Бог створив тварин ще до людини, започаткувавши зв’язок, сповнений безумовної любові. Ця історія співіснування змушує християнських вірян шукати відповіді на низку важливих питань. Християнська традиція розрізняє будову людини та тварини:

Людина: складається з духу, душі та тіла, створена за образом Божим і має безсмертну душу. Тварина: складається з душі та тіла.

Висновок богослов’я: душа тварини не вважається безсмертною в тому ж сенсі, що й людська. Це означає, що нам не обіцяють зустріч із ними у вічності. Однак, турбота, любов та милосердне ставлення до тварин не марні — вони є знаком милосердя, яке високо цінує Бог.

Гравюра. Адам дає тваринам назви.

Управитель, а не тиран

Те, що Бог привів тварин до Адама для іменування, свідчить: людина є не тиранічним володарем, а мудрим управителем Божого світу. Наше покликання — милосердне і шанобливе користування дарами творіння. Згідно зі святим Григорієм Паламою, тварини є відображенням різних Божественних енергій (сила, лагідність, мир, чистота).

Через споглядання цих створінь людина пізнає духовні істини, які серцю осягнути легше, ніж розуму. В цьому і є цінність буття: тварини цінні не лише своєю корисністю, а передусім тому, що є улюбленими дітьми Творця.

 Бджола як символ порятунку

Мій дідусь, покійний митрополит Євсевій, мав історію, яка яскраво демонструє цю важливість. Він захоплювався бджільництвом. Дідусь розповідав, що саме бджоли, по суті, врятували йому життя. У 1949 році, в часи жорстких переслідувань духовенства, він, будучи священником, вів велику пасіку. Значну частину зібраного меду жертвував дитячим будинкам, що було задокументовано.

Коли його прийшли арештовувати, ці документи про благодійність стали вирішальними та допомогли уникнути ув’язнення. Дідусь завжди підкреслював, що бджола — найпрацьовитіше створіння, яке є істинним символом українців як надзвичайно працелюбної нації.

  Звірі у житті святих

Історії з життя святих також підтверджують особливий зв’язок між людиною і тваринним світом. Часто хижі звірі ставали лагідними та приборканими поряд зі святими подвижниками.

Преподобний Герасим Йорданський — один із найвідоміших прикладів. Лев, який тероризував околиці монастиря і становив небезпеку для людей, був приборканий преподобним. Святий Герасим наблизився до нього з молитвою і лагідністю. Лев не лише вгамував свою лють, але й став вірним другом і супутником Герасима.

Такі історії доводять, що щира любов здатні творити дива, відновлюючи первісну гармонію між людиною і природою. Більше того, інколи тварини здатні виявляти більше доброти та щирості, ніж люди, оскільки вони не обтяжені гріхом та егоїзмом.

Для чого Бог створив тварин?

Святе Письмо та церковне вчення пропонують набагато глибше розуміння ролі тварин, ніж просто їхня користь для людини. Вони є невід’ємною частиною великої космічної гармонії. Святі отці часто порівнювали ставлення до тварин із духовним станом людини.

Святитель Василій Великий порівнював світ із космічним храмом, де кожне створіння — від найбільшого до найменшого — самим фактом свого існування приносить хвалу Творцеві.

Джерело            lb.ua

Головне фото — На Афоні живе багато котів.

Фото після тексту — Предстоятель ПЦУ із собакою.

Культура сьогодні
Обзор конфиденциальности

На цьому сайті використовуються файли cookie, що дозволяє нам забезпечити найкращу якість обслуговування користувачів. Інформація про файли cookie зберігається у вашому браузері та виконує такі функції, як розпізнавання вас під час повернення на наш сайт і допомога нашій команді в розумінні того, які розділи сайту ви вважаєте найцікавішими та найкориснішими.