22 листопада у Кіноконцертному залі “МИР” відбулася Акція пам’яті, присвячена 92-м роковинам Голодомору 1932–1933 років — одній із найстрашніших трагедій в історії українського народу. Цей злочин, спланований і свідомо втілений тоталітарним режимом, забрав мільйони життів і залишив глибоку, незагоєну рану в серці кожної української родини.
У залі панувала особлива тиша — не порожня, а важка, наповнена присутністю тих, кого ми втратили. Промовці згадували про те, як цілі села згасали в мовчанні, про материнські руки, які не могли врятувати дітей, про людей, що до останнього боролися за життя, поки держава знищувала їх хлібом — тим, що мав бути символом достатку, а став зброєю масового убивства.
На заході представили літературні видання, укладені на основі свідчень тих, хто вижив у ті роки, — людей, які пройшли через нелюдські випробування й зберегли правду всупереч заборонам, загрозам та репресіям. Поруч із документами минулого вони нагадували: Голодомор — не абстракція, а реальні людські історії, реальні долі, реальні імена.
Емоційне враження на присутніх справила документальна стрічка “Хлібна гільйотина”. Без пафосу, без зайвих слів вона ніби відкривала двері у той час — у зруйновані хати, порожні комори, на дорогу, де тіні людей танули одна за одною. Завершальні кадри фільму викликали в залі кількасекундну паузу — мовчання, у якому раптом вмістилося все: і пам’ять, і біль, і незгасне прагнення справедливості.
Начальниця управління культури міської ради й представниця ГО “Бджола” Жаннета Сокуренко поділилася своїми роздумами щодо важливості таких подій:
“Такі заходи потрібні нам, щоб пам’ятати не лише факти, а й людський біль за ними. Бо пам’ять — це наш обов’язок і наш захист. Вона не дозволяє знецінити минуле й допомагає зробити так, щоб подібне ніколи не повторилося”.
Джерело: “Бджола”