Сьогодні в бібліотеці на Шевченка відбулося продовження захоплюючого екскурсу в далеке минуле Країни вранішнього Сонця. Це була друга захоплююча зустріч із Микитою Немановим — знавцем японської культури та відомим колекціонером. Як і обіцяв минулого разу, Микита розповів нам трагічну історію 47 самураїв.
Після того, як їх господаря було вбито, вони стали ронінами — самураями без пана. І дали клятву помститися за його смерть. Щоб не викликати підозри, роніни два роки жили серед звичайних людей, ретельно готували свій план помсти. Вони виконали задумане, хоч і знали, що за це на них чекає смерть. Враховуючи величезну популярність колишніх самураїв у японському суспільстві, володарі дозволили їм вчинити сепуку – ритуальне самогубство. Могили цих легендарних особистостей досі збереглися у Японії.
У XVII столітті сюжет “Сорок сім ронінів” став надзвичайно популярним серед японських художників, які працювали в техніці гравюри. Деякі з цих творів ми змогли побачити сьогодні завдяки Микиті Нєманову, який приніс їх до бібліотеки.
Всі учасники зустрічі з величезним інтересом розглядали гравюри, захоплюючись тонкістю прописаних ліній і яскравістю фарб, що збереглися. Микита повідомив, що гравюри писали на спеціальному папері, виготовленому із трави сорго. Дивовижний факт: її не їдять миші, хоча комахи можуть зіпсувати цінні екземпляри.
До речі, в колекції нашого лектора є три унікальні роботи стародавніх японських художників XVII століття, яких немає навіть у колекції Токійського музею! І всі ці три гравюри ми сьогодні змогли розглянути у найдрібніших деталях.
А ви знаєте, хто така Онна-бугейся? Це японська жінка знатного роду, що вивчила бойові мистецтва і стала самураєм. Зображення такої сміливої японки можна було побачити на одній із гравюр, представлених сьогодні.
Також ми дізналися цікавий факт: у театрі Кабуки того періоду найпопулярнішою була п’єса про 47 ронін, незважаючи на те, що спочатку на неї ввели цензуру, а потім взагалі заборонили. Але навіть у наш час у Японії ставлять вистави із цим сюжетом.
Ось так, завдяки нашому чудовому лектору, ми сьогодні розглянули один з найважливіших аспектів історії та культури Японії. Ми ніби здійснили подорож машиною часу, перенеслися в далеке минуле і благополучно повернулися назад, у XXI століття.
Відзначу, що проведенню лекції ніяк не завадило вимкнення світла, співробітники бібліотеки принесли акумуляторні освітлювальні лампи!
Хочеться від душі подякувати Микиті Неманову та заступнику директора бібліотеки Тетяні Герасюті за цю чудову подію.
Статтю про першу лекцію Микити Неманова “Магія японських гравюр: Зустріч з мистецтвом у бібліотеці на Шевченка” можна прочитати за посиланням ktoday.com.ua
