9 листопада глядачі Театру імені Лесі Українки мали нагоду насолодитися ексцентричною комедією на 2 дії “Брехуха” за п’єсою Моріса Еннекена та Маргарет Мейо. Ця яскрава, захоплююча та шалено смішна постановка стала справжнім святом мистецтва. Режисер-постановник, заслужена артистка України Ірина Чваркова, створила виставу, яка блискуче поєднує класичну драматургію із запальним ритмом американського модерну середини минулого століття.
Вишукана сценографія від Наталії Худіч та стильні костюми від Анжели Єрмоленко переносять глядача у світ елегантності та карколомних інтриг.
Сніговий ком брехні та “викрадені” немовлята
В основі сюжету — дві молоді пари, Кетті та Вільям Гаррісони, та Меджі й Джиммі Скотти, все життя яких – попереду. Але найменші хитрощі Кетті (Тетяна Петренко) швидко перетворюються на сніговий ком складностей і розбіжностей. Кожен нешкідливий виверт тягне за собою низку неприємностей і запаморочливих змін у сімейному житті героїв.
Через брехню Вільям (Руслан Куксенко) іде від дружини, і вона відчайдушно намагається врятувати шлюб. Бажання врятувати сім’ю за допомогою майже “викрадених новонароджених” призводить до їхнього “збільшення”! До кінця вистави в будинку виявляється вже кілька немовлят, і всі абсолютно заплуталися, не знаючи, що робити далі.
“Брехня – це як снігова куля: розпочавшись із дрібниці, вона набирає обертів, перетворюючись на некеровану лавину, яка неминуче накриє того, хто її запустив.”
Це історія про неймовірну винахідливість і залізне самовладання, а головне – про ту саму найсильнішу та всепрощаючу любов, яка творить чудеса.
Майстерність акторів: філігранна гра
Глядачі були у захваті від філігранної гри акторського складу. Руслан Куксенко (Вільям Гаррісон) блискуче передав щастя чоловіка, чиї мрії про сімейне життя, повне дитячого сміху, ніби здійснюються. Тетяна Петренко (Кетті Гаррісон) наділила свою героїню неймовірним комедійним шармом, майстерно балансуючи на межі невинності та відчайдушної винахідливості. Яскравий дует Максима Монастирського (Джиммі Скотт) та Євгенії Футинець (Меджі Скотт) додав ситуації ще більшої заплутаності та гумору. Їхня енергія, динаміка та комедійний талант створили атмосферу, що не відпускала глядачів до фінального завісу, подарувавши справжню насолоду.
Питання: чи варто брехати? Попри шалений комізм ситуацій, вистава змушує замислитись над глибокою мораллю: наскільки невинною може бути брехня і якою руйнівною силою вона володіє, навіть коли мета — врятувати кохання. Виходячи з театру, кожен глядач вирішує для себе: А чи варто брехати, навіть невинно?
Антракт, що переміг темряву: стійкість театру
Особливої відзнаки заслуговує турбота театру про комфорт глядачів. Під час вистави, в умовах регулярних вимкнень електроенергії, організатори продемонстрували справжню стійкість та професіоналізм.
Антракт був ідеально підібраний під вимкнення електроенергії! Це дозволило технічному персоналу оперативно запустити генератор, завдяки чому глядачі змогли продовжити насолоджуватися дійством за лічені хвилини після повернення до зали.
Цей приклад показує, що навіть перед обличчям енергетичних викликів, Театр імені Лесі Українки робить усе можливе, аби мистецтво перемогло темряву. Слава ЗСУ та Слава українським Театрам!
Не пропустіть нагоду ще раз відвідати ексцентричну комедію “Брехуха”!
Слідкуйте за афішею!
Автор — Ілона Мартем’янова
