5 вересня у центральній міській бібліотеці Кам’янського відбулася лекція знаного фізика та популяризатора науки Олега Феї “Розстріляна наука: злет і падіння харківської наукової школи з фізики в роки сталінського терору”. Захід зібрав небайдужу молодь, яка цікавиться маловідомими сторінками історії української науки.
Українські імена, яких ми не знаємо
Лектор наголосив: у світі є постаті, відомі кожному — Альберт Ейнштейн чи Тарас Шевченко. Але в Україні майже немає науковців, імена яких стали б символами для всіх. Тим часом у Харкові 1930-х працювали видатні фізики, рівня Льва Ландау, з яким співпрацював Нільс Бор. Їхні колеги-українці зробили відкриття у галузях квантової фізики та наднизьких температур, але багато хто загинув чи був знищений репресіями.
Олег Фея пригадав імена вчених, чиї долі трагічно обірвалися:
- Матвій Бронштейн — автор книжки “Сонячна речовина”, відомий фізик-теоретик, який зробив важливі відкриття у квантовій гравітації та фізиці твердого тіла, працював у міжнародних наукових центрах. Один із найталановитіших науковців свого покоління, у 1938 році був репресований і розстріляний.
- Лев Шубніков — фізик-експериментатор, один із засновників харківської школи фізики. Він очолював лабораторію в УФТІ та зробив дослідження у галузі надпровідності. Саме під його керівництвом відкрили явище, яке сьогодні відоме як шубніковські фази (тип-II надпровідники). У 1937 році він також став жертвою сталінського терору.
- інші представники харківської наукової школи, які могли б стати світовими авторитетами, але стали жертвами сталінського терору.
“Кожен із них був суперздібним, талановитим науковцем. Якби вони мали змогу працювати далі, їхні відкриття змінили б світ”, — наголосив лектор.
Паралелі з сьогоденням
Лектор звернув акцент на те, що руйнування науки відбувалося не лише в минулому.
“Тоді сталінська система ламала й нищила українських науковців. Сьогодні росія робить те саме — вбиває вчених на фронті, руйнує наукові інститути та університети”, — підкреслив він, проводячи пряму паралель між Другою світовою та нинішньою війною.
Приємно, що значну частину аудиторії склала саме молодь. Вони активно слухали лектора, ставили питання, ділилися враженнями. Молоді люди відзначили, що попри тривалість лекції (більше двох годин), вона пройшла на одному диханні, і наступного разу вони із задоволенням прийдуть послухати ще.