Відома поетеса з Кам’янського Ганна Купрій зараз тимчасово мешкає в Ізраїлі. І навіть там, коли вона дуже зайнята своїми особистими справами, поетеса знайшла час та взяла участь у творчій міжнародній зустрічі.
Захід проходив 3 липня на платформі ЗУМ онлайн, виступала наша талановита Ганна Купрій, вона читала свої чудові вірші. Шанувальники її таланту в Кам’янському бачили цю зустріч на екранах своїх комп’ютерів та мобільних телефонів. У місцевій єврейській громаді також переглянули цю творчу програму, послухали вірші Анни, підтримали її участь у міжнародній зустрічі.
Це, безперечно, значуща культурна подія для кам’янчан.
Виступ поетеси Ганни Купрій у міжнародному заході наголошує на важливості культурного обміну між країнами та народами. А онлайн-платформи, як бачимо, дозволяють талановитим людям ділитися своєю творчістю із широкою аудиторією, долаючи географічні кордони.
Фото з архіву Ганни Купрій, джерело Фейсбук
Наша довідка
Ганна Купрій пише вірші з дитинства. Вона закінчила філфак Дніпропетровського держуніверситету, викладала у школі. Ганна – авторка трьох збірок ліричної поезії. Вірші Ганни Купрій ліричні та добре лягають на музику. Талановита поетеса є автором текстів не одного десятка пісень. З 2017 року поетеса – член Спілки письменників України.
Додам, що Ганна Купрій продовжує радувати шанувальників своєю поезією, незалежно від місця проживання, демонструючи, що мистецтво здатне об’єднати серця та душі людей у всьому світі!
Ось кілька уривків із душевних віршів Ганни.
ОСТАННІ СЛОВА…
Навчилась читати маленька Даринка,
До школи збиралась піти восени…
Та нині Даринка на білих хмаринках,
Даринці домівкою стали вони.
В будинок влетіла ракета ворожа –
Був стогін і крик з-під уламків цеглин…
Як ти допустив це, о праведний Боже!
Хотіла ж до школи піти восени
Маленька Даринка!
Навчилась читати,
Купили батьки їй рюкзак, олівці,
Але не судилось школяркою стати…
Ще вкотре ракети влучатимуть в ціль???
І десь під завалами та вишиванка,
Що мала на свято Даринка вдягти.
Сирени лунають від ранку до ранку,
Не вчительці квіти – на цвинтар нести
Повинні батьки, почорнілі від горя,
Як жити без донечки, хто відповість?
Війна, ти жорстока безглузда потвора,
Повинно цей жах зупинити колись!..
6 вересня 2024
ИНАЧЕ НЕ БЫВАЕТ
Любая ссора, длящаяся долго,
В конце концов приводит к примиренью,
Обнимемся и выметем осколки,
И будем пить на кухне чай с вареньем.
Каким бы ни был самый сильный ливень,
Грохочет гром и молнии сверкают,
Но пессимизм здесь малоэффективен,
Всё стихнет, ведь иначе не бывает.
Сегодня всё тревожно и серьёзно,
А завтра напряжённость остывает,
Любые войны рано или поздно
Закончатся, иначе не бывает.
Проблемы нас всегда одолевают,
Справляться предстоит ещё усердней.
Мы выстоим, иначе не бывает,
Пусть мир спасут добро и милосердье…
17 июня 2025 г.
Настойка
На открытости, понимании,
На искрящихся глаз сиянии,
На возможности быть услышанным –
Это то, что даётся свыше нам…
Так, наверное, мы устроены:
На всём этом любовь настояна…
23.06.25