На урочистій церемонії вручення нагороди Trophеe Chopard під час Каннського кінофестивалю голлівудська акторка, режисерка та гуманітарна діячка Анджеліна Джолі використала свою промову для того, щоб вголос назвати імена митців, які загинули через воєнні конфлікти. Серед них — українська письменниця Вікторія Амеліна.
“Ми знаємо, що багатьом митцям у всьому світі бракує свободи та безпеки, щоб розповідати свої історії… і багато хто втратив своє життя, як Фатіма Хассуна, вбита в Газі, Шаден Гардуд, вбита в Судані, і Вікторія Амеліна, вбита в Україні”, — сказала Джолі.
Вікторія Амеліна
Ім’я Вікторії Амеліної вже давно стало символом української літературної мужності. Її творчий шлях почався ще у 2014 році, коли вийшов роман “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. А за кілька років вона видала дитячу книжку “Хтось, або Водяне Серце” і роман “Дім для Дома”. Проте з початком повномасштабного вторгнення Росії її літературна діяльність отримала новий вимір — вона перетворилася на документування злочинів.
Амеліна працювала з правозахисною ініціативою Truth Hounds і фіксувала свідчення злочинів, які вчиняли російські військові. Саме вона знайшла щоденник закатованого дитячого письменника й волонтера Володимира Вакуленка на Харківщині та написала до нього передмову. Її праця стала частиною національної пам’яті й міжнародної правди.
У червні 2023 року письменницю запросили до письменницької резиденції в Парижі. Вона мала там працювати над книжкою про жінок і війну. Але поїхати не встигла. 27 червня, під час зустрічі з колумбійськими журналістами у Краматорську, російська ракета обірвала її життя. Вона померла 1 липня у лікарні Дніпра.
Та навіть після загибелі Вікторія продовжує говорити — через свої тексти. У 2024 році посмертно вийшла її поетична збірка “Свідчення”. А в 2025-му американське видавництво St. Martin’s Press опублікувало її нонфікшен Looking at Women, Looking at War (“Дивлячись на жінок, які дивляться на війну”), що увійшов до фіналу премії Джорджа Орвелла — однієї з найпрестижніших нагород у сфері політичної літератури.
Джерело: Суспільне Культура