Український документальний фільм “Стрічка часу” став першою за 30 років стрічкою вітчизняного виробництва, що потрапила до основного конкурсу Берлінського міжнародного кінофестивалю (Берлінале). Цей престижний європейський фестиваль є одним із найавторитетніших майданчиків світового кінематографа, тож участь українського кіно в ньому — знакова подія для галузі.
Постер до фільму створили діти з харківської студії
Режисерка фільму Катерина Горностай повідомила, що постер для “Стрічки часу” розробила дитяча художня студія Aza Nizi Maza з Харкова. Автором зображення став 11-річний Лев Давидченко, а дизайнеркою — Даша Подольцева.
Учасники студії та їхній викладач Микола Коломієць також стали героями фільму. Катерина Горностай зізналася, що давно стежила за діяльністю студії, ще з часів перших фестивалів “Гогольфест”, але лише під час роботи над фільмом змогла особисто побачити творчий процес:
“Позаздрила сучасним дітям і місту Харкову, що вони мають таке місце”, — зазначила режисерка.
Сюжет
Документальна стрічка розповідає про шкільний рік в Україні під час війни. У центрі уваги — життя дітей і вчителів у школах Черкас, Харкова, Бородянки та Бучі.
Один із найтрагічніших моментів фільму — похорон у місті Ромни на Сумщині. За два дні до цього російський дрон влучив у школу, зруйнувавши будівлю та забравши життя директорки, заступниці, бібліотекаря і секретарки.
Ідея створення стрічки виникла в громадської спілки «Освіторія», яка взяла на себе обов’язки виконавчого продюсера. Виробництво фільму здійснила компанія 2Brave Productions.
Продюсерами виступили Ольга Брегман (Бесхмельніцина), Наталія Лібет та Віктор Шевченко.
Над фільмом також працювали міжнародні кінематографісти:
- Франсу Ле Голл і Маріон Гут (Люксембург, компанія a_BAHN);
- Рінскє Раап (Нідерланди, RINKEL DOCS, Амстердам);
- Віктор Еде (Франція, CINEPHAGE PRODUCTIONS, Марсель).
Фільм “Стрічка часу” має історичне значення для українського кінематографа, адже вперше за три десятиліття українська стрічка потрапила в основний конкурс Берлінського кінофестивалю.