Традиція створення бойківської писанки існує в місцях компактного проживання бойків, зокрема в містах Турка та Самбір, а також в окремих селах Самбірського району Львівської області та деяких селах Закарпатської області. За кордоном бойківську писанку можна зустріти в Ізраїлі, Канаді, Австралії, Великобританії, Бельгії та Польщі.
Бойківську писанку не варто сприймати просто як ще один спосіб оздоблення яйця. Це цілий світ таємничих символів, складних обрядів і народних вірувань. Кожна лінія, кожен колір на писанці несуть глибокий зміст, пов’язаний з природою, космосом і життям людини.
Традиційно писанку писали жінки та дівчата напередодні Великодня. Майстрині, створюючи писанки якимось гострим предметом: булавкою, голкою, загостреною дерев’яною паличкою або загостреним сірником, передають з покоління в покоління знання про світобудову, а також закріплюють сімейні традиції.
Традиційно писанка сприймалася як оберіг, а також – своєрідний символ родючості та відродження життя. Процес її створення – це складний ритуал, який потребує особливих умов та супроводжується молитвами та особливими умовами.
Орнамент писанки має понад 100 різновидів і кожна його деталь має особливе значення. На бойківських писанках є чимало знаків які відповідають уявленням про природу, всесвіт, сонце, місяць та зорі. Часто в орнаментах присутні спіралі або «кривульки», як символ циклічності та повторюваності життя, взаємозв’язку між різними поколіннями, змінюваності річного циклу.
Джерело: МКІП.