Після успішного старту у Львові, мистецький проєкт «Херсон: НЕ/вкрадене. Штудії та омажі» презентували у столиці. Експозиція, розгорнута в Національному музеї історії України у Другій світовій війні, є творчою відповіддю на масштабне пограбування Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка російськими окупантами восени 2022 року.
Понад 10 тисяч робіт у полоні
За даними директорки пограбованого закладу Аліни Доценко, ворог вивіз понад 10 тисяч експонатів. Наразі музейники співпрацюють з Інтерполом, аби зафіксувати кожен викрадений об’єкт — від полотен Айвазовського та Пимоненка до робіт Примаченко.
«Ми були під прицілом. Фізично врятувати 14 тисяч робіт було неможливо, але ми зберегли документацію», — зазначає Аліна Доценко.
Як працює проєкт
Ідея проєкту належить одеській мистецтвознавиці Олені Балабі та художнику Матвію Вайсбергу. Сучасні українські митці обирають одну з викрадених картин (за репродукціями) і створюють на неї власну рефлексію:
-
Омаж — це творча подяка, переосмислення сюжету в авторському стилі.
-
Штудія — дослідження першоджерела через власний етюд.
Якщо у Львові було представлено 29 робіт, то київська експозиція розрослася до 38 творів від 28 авторів. Усі вони згодом стануть частиною фондів оновленого Херсонського музею.
Фото: Матвій Вайсберг, Олена Балаба і Аліна Доценко.
Ключові експонати та інклюзивність
Одним із найцікавіших рішень став діалог із творчістю Марії Примаченко. Ілона Кузнецова створила білосніжний об’ємний омаж картини «Помідори у вазі». Завдяки фактурі, що нагадує українську мазанку, робота є інклюзивною — люди з порушеннями зору можуть «зчитати» її на дотик.
Оксана Цюпа представила яскраву текстильну аплікацію за мотивами тієї ж роботи. Також вона створила інсталяцію — в’язане дерево, що символізує єдність вільних та окупованих територій.
Фото: «Помідори у вазі» Марії Примаченко, омажі Ілони Кузнецової і Оксани Цюпи.
Від ідилії до тривоги
Мистецьку трансформацію реальності демонструють роботи інших учасників. Володимир Семків перетворив мажорний «Хоровод жуків» Михайла Жука на дерев’яну скульптуру дівчинки, оточеної ворожими дронами.
Денис Недолуженко (нині військовослужбовець) представив диптих за мотивами пейзажу Костянтина Крижицького «Дорога». Замість сонячної ідилії 1899 року на полотні — сучасний степ, порізаний війною та захищений антидроновими сітками.
Фото: картина Михайла Жука «Казка. Хоровод жуків» 1914 року та омаж Володимира Семківа.
Майбутнє проєкту
Організатори планують масштабувати ініціативу. На черзі — подібні цикли про Крим, Маріуполь та Мелітополь.
Головна мета — не дати світу забути про культурний геноцид і домогтися повернення кожної вкраденої одиниці української спадщини.
Джерело ukrinform.ua
Головне фото: ініціаторка проєкту Олена Балаба.
Фото: виставка в Києві.