Цими днями Україна згадує видатного музиканта світового рівня, народного артиста та професора Володимира Кожухаря, якому 16 березня виповнилося б 85 років. Його ім’я стало символом еталонної музичної культури, а життя було присвячене піднесенню українського мистецтва до світових вершин.
Шлях до вершини та міжнародне визнання
Володимир Кожухар народився у 1941 році у Вінниці. Професійне навчання майбутнього маестро пройшло через головні музичні осередки Києва.
Перші кроки у велике мистецтво він зробив у Київській школі імені Лисенка та столичній консерваторії, де у 1963 році завершив навчання в класі труби під наставництвом В. Яблонського.
Своє справжнє покликання — оперно-симфонічне диригування — митець опановував під керівництвом М. Канерштейна. Фінальним акордом професійної підготовки стала аспірантура Московської консерваторії, яку він закінчив у 1966 році в класі легендарного диригента Геннадія Рождественського.
Отримавши блискучу освіту, він стрімко розпочав диригентську кар’єру. Протягом десятиліть очолював провідні колективи, зокрема, понад 20 років був головним диригентом Національної опери України.
Під його орудою виступали зірки світової величини: Святослав Ріхтер, Давид Ойстрах та Мстислав Ростропович. Географія гастролей Володимира Кожухаря охопила весь світ — від Європи та Японії до Америки й Аргентини.
Під керівництвом маестро світового рівня пройшли гастролі Нац. опери України в Парижі (1992), виступи на 55-му міжнар. муз. фестивалі у Страсбурзі (1993).
Від оперної класики до балетних шедеврів
Доробок маестро вражає своєю багатогранністю. У Національній опері він втілив десятки знакових постановок:
- Опери: «Тарас Бульба», «Золотий обруч», «Набукко», «Аїда», «Мазепа».
- Балети: «Ніч перед Різдвом», «Попелюшка», «Фрески Софії Київської».
- Симфонічні цикли: повне зібрання симфоній П. Чайковського, твори Д. Шостаковича та С. Рахманінова.
Державне визнання та нагороди
Творчий внесок Володимира Кожухаря у розбудову національної культури був гідно оцінений державою. У 1993 році він отримав звання Народного артиста України, а згодом став повним кавалером ордена «За заслуги».
Маестро послідовно пройшов усі три ступені цієї почесної відзнаки — від третього ступеня у 2001 році до першого у 2016-му. Кожна з цих нагород стала підтвердженням його високої професійної майстерності та відданості українському театральному мистецтву.
Колеги згадують його як людину надзвичайної енергії та чесності, який вмів створити в оркестрі атмосферу високого творчого піднесення.
Маестро пішов із життя у 2022 році, проте його мистецька школа та записи залишаються невід’ємною частиною золотого фонду української культури.
Джерело glavcom.ua
