У Дніпропетровському національному історичному музеї імені Яворницького розкрили секрети унікального артефакту, що став німим свідком заходу Запорозької Січі. Мова йде про церковний аналой — шедевр козацького бароко першої половини XVIII століття, перед яким, за переказами, схиляв коліна сам Петро Калнишевський.
Спадщина Покровської церкви
Цей експонат — частина вівтаря з легендарної Соборної Покровської церкви Нової Січі. У 1775 році останню твердиню козаків було зруйновано за наказом Катерини II, а кошового отамана Калнишевського відправлено у багаторічне заслання до Соловецького монастиря.
Через століття Дмитро Яворницький відшукав цей раритет у селі Покровське. Місцеві мешканці дбайливо зберігали врятовані зі старої дерев’яної церкви скарби, перенісши їх до новозбудованого кам’яного храму. У 1905 році аналой офіційно поповнив музейну колекцію, ставши одним із найцінніших результатів численних експедицій дослідника.
Обличчя історії на іконі
Особливий інтерес викликає вмонтована в аналой ікона Богородиці. Під Її покровом зображені не лише священнослужителі, а й історичні постаті. Яворницький вважав, що на полотні закарбовані цар Іоанн V та царівна Софія.
Та найважливіше для нас — постаті двох запорозьких козаків з лівого краю ікони. За традицією козацького бароко, так зображували ктиторів — меценатів, на чиї пожертви будувалися та прикрашалися храми. Імена цих героїв історія не зберегла, проте їхня щедрість дозволила нам сьогодні бачити цей взірець українського мистецтва.
Особиста зустріч із минулим
Вперше про цей аналой Яворницький написав ще у 1888 році у своїй фундаментальній праці «Запорожжя в залишках старовини…». Сьогодні ж музей запрошує всіх охочих побачити «живу історію» на власні очі та відчути дух епохи, коли козацьке бароко було на піку своєї величі.
Джерело gorod.dp.ua
