Довгий час замок “Паланок” асоціювався переважно з угорською історією. Проте нове дослідження письменника та військовослужбовця ЗСУ Олександра Гавроша “Січові стрільці на Закарпатті” доводить: стіни фортеці бачили народження сучасної української армії ще понад 100 років тому.
Про українських січових стрільців
-
Предтечі ЗСУ: у 1914–1915 роках у замку та околицях базувався легіон Українських січових стрільців (УСС). Це був їхній пункт постійної дислокації (Кіш), де проходили вишколи та відновлення після боїв.
-
Український культурний десант: саме січовики провели в «Паланку» перше на Закарпатті Шевченківське свято. Вони відкрили тут читальню, хор, оркестр і навіть власний прес-центр («пресову кватиру»).
-
У місцевих церквах вояки співали «Ще не вмерла Україна», поєднуючи молитву з національним гімном. На старих фото зафіксовано понад тисячу січовиків на бастіонах замку.
Чому це важливо сьогодні?
Історія часто стає заручницею політики. Олександр Гаврош наголошує: знання про перебування УСС у Мукачеві — це потужна відповідь на псевдоісторичні маніпуляції агресорів та сусідів.
“Ми звикли говорити про Карпатську Україну 1939 року, але українська військова історія краю почалася на чверть століття раніше — з першої української формації, що боронила Карпати від російської навали”, — зазначає автор.
Фото — автор книги Олександр Гаврош.
Нові традиції “Паланку”
Символічно, що презентація книги відбулася у День Тризуба. Сьогодні на замку замість угорського турула встановлено один із найбільших Тризубів України. Наступним кроком до історичної справедливості має стати встановлення меморіальної дошки на честь Українських січових стрільців.
Завдяки підтримці Українського інституту книги, 1500 примірників дослідження Гавроша вже розсилаються до бібліотек по всій країні, повертаючи закарпатську фортецю в загальноукраїнський контекст.
Джерело ukrinform.ua
