У Центральній бібліотеці на Шевченка у Кам’янському відбулася зустріч із Віталієм Запекою — письменником, драматургом, кіносценаристом, фотохудожником і захисником України.
Свою оповідь автор розпочав не з книжок і не з нагород, а з дитинства. Саме там, у перших спогадах і шкільних історіях, поступово вимальовувався характер — неординарний, спостережливий, із відчуттям внутрішньої свободи. Запека згадував кумедні епізоди, у деяких вже тоді проявлялося вміння бачити абсурд, сміятися з нього і водночас точно фіксувати реальність.
Ці риси добре знайомі читачам за його творчістю — від “Цуцика” до “Герої, херої та не дуже”. Під час зустрічі автор не читав моралей і не вибудовував дистанцію між собою та залом. Навпаки — багато жартував, охоче відповідав на запитання, переходив від сміху до тем, які змушували замислюватися.
Окремі фрагменти розмови торкалися воєнного досвіду. Письменник говорив про побратимів, про людей, поруч із якими довелося жити й працювати в умовах війни, і про те, як цей досвід змінює погляд на слово, образ і відповідальність автора. Ці спогади природно переходили у професійну рефлексію — зокрема про фотографію та підписи до світлин.
Подія тривала понад дві години і не переривалася навіть під час відключення електроенергії, але час минув майже непомітно: розмова виявилася живою і несподівано особистою.
Зустріч завершилася запитаннями з зали, живим спілкуванням із читачами та новими книжками, які поповнили бібліотечний фонд.
