Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь) представив у Кам’янському “Косметику ворога” – виставу, яка гостро резонує з питаннями злочину і покарання в умовах російської агресії. 21 листопада Кам’янське стало свідком виступу незламного колективу – Донецького академічного обласного драматичного театру. Цей театр, відомий ще як #ТЕАТРбезДАХУ, він вже двічі переселенець. Зараз він релокувався в Ужгород, до цього був у Маріуполі, в будівлі, відомій всьому світу як Маріупольський драмтеатр.
21 листопада Кам’янське стало свідком виступу незламного колективу – Донецького академічного обласного драматичного театру. Цей театр, відомий ще як #ТЕАТРбезДАХУ, він вже двічі переселенець. Зараз він релокувався в Ужгород, до цього був у Маріуполі, в будівлі, відомій всьому світу як Маріупольський драмтеатр.
Ця вистава є адаптацією однойменного роману сучасної бельгійської письменниці Амелі Нотомб. Прикметно, що авторка, дізнавшись про намір маріупольського театру створити постановку, особисто надала колективу безстроковий дозвіл на використання її твору, демонструючи солідарність з українськими митцями.
Злочин і покарання у дзеркалі війни
У центрі сюжету — напружений діалог-дуель у замкнутому просторі, який виводить на передній план головну філософську проблему: маніяк та вбивця – це генетика чи недбалість суспільства?
Сьогодні, коли питання злочину і покарання у контексті війни з російським терористом стоїть особливо гостро, вибір цього матеріалу є більш ніж актуальним. Вистава змушує глядача замислитися над природою зла, яке може бути не лише зовнішнім, але й внутрішнім.
Виконавці головних ролей, Андрій Луценко (Заслужений артист України, воїн АТО) та Ігор Китриш, пройшли складний шлях занурення у психологію злочинця. Актор Ігор Китриш, до слова, був очевидцем обстрілу Маріуполя та руйнування будівлі театру, що надає його виконанню особливої драматичної глибини.
Спілкування замість катарсису
Каменське з великою увагою та інтересом зустріло виступ незламного колективу. Після вистави Геннадій Дибовський – директор, художній керівник театру зустрівся з усіма охочими для спілкування. Дибовський відзначив, що сьогодні театр свідомо відмовився від комедії, бо актуальна драматична рефлексія.
Ця зустріч перетворилася на відкритий діалог.
“Маньяк і вбивця — у чому причина патології психіки? Що тут грає головну роль: генетика чи недбалість суспільства?” – ось така була головна тема обговорення після вистави.
Плани: від Риму до “Віднесених вітром”
Театр планує міжнародні гастролі у Рим, а вже навесні 2026 року маріупольці привезуть до Кам’янського нову масштабну постановку – “Віднесені вітром”. Крім того, колектив мріє створити в майбутній “домівці” театральний гурток-студію для підлітків, даруючи новій генерації творчий простір.
Нашому незламному Донецькому академічному обласному драматичному театру (м. Маріуполь), цьому #ТЕАТРбезДАХУ, ми від щирого серця бажаємо якнайшвидше знайти свою нову, затишну та безпечну сцену в Україні!
Нехай ваші постановки завжди збирають повні зали вдячних глядачів, а ваші мрії та плани здійсняться якнайшвидше! Дякуємо за вашу стійкість, вашу відданість мистецтву та за те, що ви є живим доказом непереможності української культури.
Автор: Ілона Мартем’янова
Фото: Віталій Бараннік
