Нічна атака по Дніпру 17 листопада знову продемонструвала: російські удари по цивільних об’єктах не є випадковістю — це системна спроба знищити український інформаційний простір. Однією з цілей стала будівля, у якій працюють редакції телекомпанії “Суспільне Дніпро” та Українського радіо.
Масований обстріл спричинив пожежу, вибуховою хвилею вибило вікна й двері, пошкоджено перекриття та дах. На щастя, у момент атаки працівників у приміщенні не було.
Не лише будівлі — це про свободу слова
За повідомленням Інституту масової інформації та Комітету захисту журналістів, у 2025 році Росія посилила цілеспрямований тиск на українські медіа. Лише за цей рік зафіксовано від 20 до 30 нападів на журналістів, редакції та медіаінфраструктуру. Серед них — ракетний удар по офісах “Української правди” та “Радіо Свобода” у Києві, знищення ньюзруму телеканалу FREEДОМ, пошкодження студії “Дім”.
Під час виконання професійних обов’язків загинули щонайменше десять українських журналістів. Загальна кількість злочинів Росії проти преси сягнула 858 від початку повномасштабної війни.
Через постійні атаки понад 50 регіональних редакцій змушені були припинити роботу або евакуюватися, а 58% українських медіа відчувають гострий дефіцит кадрів.
Атака на Дніпро: наслідки для міста
Під час нічної серії вибухів у Дніпрі постраждали не лише редакції. Внаслідок ударів:
- зруйновані адмінбудівлі, магазини, СТО, гаражі;
- пошкоджено транспортні підприємства та заклад громадського харчування;
- палаючі уламки зачепили понад 20 автомобілів;
- семеро людей отримали травми, двох госпіталізовано.
Постраждала також критична інфраструктура: приміське депо “Укрзалізниці” та вокзал у Дніпрі. Через це кілька пасажирських поїздів вирушили із затримкою.
Чому росіяни б’ють по журналістах?
Попри поширену думку, що журналісти “не є загрозою на війні”, практика показує протилежне. Для диктатури ворожою є не зброя журналіста, а слово, здатне:
- документувати воєнні злочини,
- передавати правду світові,
- руйнувати пропаганду,
- формувати міжнародну підтримку,
- зберігати історичну пам’ять.
Тому удари по редакціях — це не про випадковість. Це свідома стратегія РФ: залякати, знищити голоси, що говорять правду, і залишити українські міста без медійного зв’язку зі світом.
Попри руйнування, редакції продовжують працювати в укриттях, тимчасових офісах, дистанційно. Журналісти виходять на місця падіння ракет, знімають, фіксують, документують — навіть тоді, коли небезпека не минає.
Джерело: forbes.ua