Маріупольський драматичний театр, зруйнований під час війни, знову вийшов до свого глядача. На сцені театру ім. Лесі Українки в Кам’янському представили постановку “Ніч у Лісабоні” за романом Еріхa Марія Ремарка.
Режисер вистави — Юрій Одинокий, у головній ролі — заслужений артист України Володимир Горянський.
Сюжет і паралелі з Україною
Показ відбувся при повному аншлагу. Глядачі уважно слухали виставу, затамувавши подих. Атмосфера в залі була настільки напруженою, що дехто з глядачів не витримав і залишив залу. Вистава не розважальна — вона про біль і втрату, і не кожен готовий дивитися в ці очі війни зі сцени. Але ті, хто залишився, стежили за грою з повною зосередженістю, адже мистецтво здатне говорити голосніше за слова.
У центрі постановки — нічна розмова двох біженців у Лісабоні. Вони намагаються врятувати людську гідність у світі, що руйнується. Ремарківські тексти, написані десятки років тому, пророчо перегукуються з тим, що сьогодні переживають мільйони українців: втеча від війни, втрата дому, біль, але й любов, яка здатна рятувати.
Володимир Горянський створив образ, сповнений трагізму і внутрішнього світла. Його герой — людина, яка, переживши особисті втрати, зберігає здатність любити й віддавати себе іншому.
Режисер Юрій Одинокий зберіг камерність ремарківської історії, але наповнив її сучасними сенсами. У результаті вистава стала схожою на документ нашого часу — гімн гідності, протест війні та водночас нагадування про цінність любові навіть у найважчі хвилини.
