21.03.2026

Героїня посмертно: Зеленський вручив “Золоту зірку” матері Ірини Цибух

Героїня посмертно: Зеленський вручив “Золоту зірку” матері Ірини Цибух

Президент України Володимир Зеленський вручив звання Героя України (посмертно) Ірині Цибух — дівчині, яка поєднала у собі журналістику, активізм і фронтову медицину. Нагороду — орден “Золота зірка” — з рук глави держави отримала її мама, Оксана.

Ірина загинула 29 травня 2024 року на Харківському напрямку під час ротації. Їй було всього 25.

Народжена у Львові, Ірина Цибух змалку була дитиною дії. Вона закінчила “Львівську політехніку”, долучилась до Суспільного мовника, де працювала над спецефірами, освітніми програмами, документальними фільмами. Усе це вона поєднувала з активною участю в проєктах медіаграмотності для школярів.

Але справжнім випробуванням її ідентичності стала війна.

Госпітальєрка

З початком повномасштабного вторгнення Ірина повернулася до лав добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри”. Вона вже мала досвід служби з 2014 року. На передовій вона рятувала життя — буквально. Евакуація поранених із “гарячих” позицій, домедична допомога, координація дій — усе це вимагало не лише фаху, а й надлюдської витримки.

Ірина також була людиною культури. Її документальні фільми розповідали про тих, кого зазвичай не бачить камера — дітей із віддалених сіл Донбасу, яким бракує доступу до інклюзивної освіти. Вона мала гостре відчуття правди й відповідальності за слово.

У 2021 році Ірина разом з колегами зі Суспільного перемогла в конкурсі “Честь професії” за найкращу публіцистику. Була фіналісткою в номінації “Найкращий репортаж”. У 2023 році отримала орден “За заслуги” III ступеня. У березні 2024-го — стала лауреаткою премії “УП. Сила жінок”.

В одному з останніх інтерв’ю Ірина сказала:

“Що мене мотивує і звідки я знаходжу ресурс? Мабуть, раніше я могла б відповісти на це питання якимись конкретними прикладами, розповісти про людей, натхнення. А зараз це просто рутина. Треба працювати, бо я інакшого життя для себе не бачу. Або це про відстоювання особистої гідності, або бажання, щоб моїм загиблим побратимам не було за мене соромно. Поза тим уже немає ніяких мрійливих романтичних мотивів продовжувати”.

Джерело: Суспільне Культура

Культура сьогодні
Обзор конфиденциальности

На цьому сайті використовуються файли cookie, що дозволяє нам забезпечити найкращу якість обслуговування користувачів. Інформація про файли cookie зберігається у вашому браузері та виконує такі функції, як розпізнавання вас під час повернення на наш сайт і допомога нашій команді в розумінні того, які розділи сайту ви вважаєте найцікавішими та найкориснішими.